Question

ДАМ 50 БАЛОВ Опрацюйте документ і дайте відповіді на запитання. Із листа Й. Сталіна до В. Леніна від 22 вересня 1922 р. За чотири роки громадянської війни, коли ми внаслідок інтервенції змущені були демонструвати лібералізм Москви в національному питанні, ми встигли виховати. серел комуністів, усупереч своєму бажанню, справжніх і послідовних сопіал-незалежників, які вимагають справжньої незалежності в усіх смислах і розцінюють утручання ЦК РЕП як обман і лицемірство із боку Москви. Ми переживаемо таку смугу розвитку, коли форма, закон, конституція не можуть бути ігноровані, коли молоде покоління комуністів на окра-інах гру в незалежність відмовляється розуміти як гру, уперто приймаючи слова про не-залежність за чисту монету й так само вперто вимагаючи від нас утілення в життя букви конституції незалежних республік. 1) Які висновки можна зробити за змістом листа про національну політику більшовиків у роки громадянської війни? 2) Яким було ставлення Й. Сталіна до незалежності радянських республік у післявоєнний період?

Answer 1

Ответ:

Зі змісту листа можна зробити висновок, що під час громадянської війни більшовики через інтервенцію були змушені продемонструвати ліберальний підхід до національного питання. Це призвело до виховання справжніх і послідовних соціал-незалежників, які вимагали справжньої незалежності і вважали втручання ЦК РЕП обманом і лицемірством.

Ставлення Й. Сталіна до незалежності радянських республік у післявоєнний період можна розглядати як таке, що визнає важливість форми, закону та конституції, а також вимоги молодого покоління комуністів у провінції. Він визнає, що вони відмовляються сприймати гру в незалежність як гру і вимагають виконання букви конституцій незалежних республік.

Объяснение:

Answer 2

1) За змістом листа можна зробити висновок, що національна політика більшовиків у роки громадянської війни була спрямована на демонстрацію лібералізму Москви в національному питанні. Лист свідчить про те, що внаслідок інтервенції і змішання внутрішніх та зовнішніх факторів виникла суперечка між комуністами, які вимагали справжньої незалежності в усіх смислах, і Москвою, яка вважала утручання Центрального Комітету Російської Радянської Федерації (ЦК РЕП) обманом і лицемірством. Таким чином, висновок полягає в тому, що більшовики намагалися показати ліберальну політику Москви в національному питанні, але зазнавали опору від деяких комуністів, які вимагали справжньої незалежності.

2) Ставлення Й. Сталіна до незалежності радянських республік у післявоєнний період можна оцінити як складне. З одного боку, він підтримував ідею незалежності республік і вимагав утілення в життя букви конституції незалежних республік. З іншого боку, він також вимагав від молодого покоління комуністів розуміти, що гра в незалежність не повинна бути взята дослівно, а слід розуміти як гру. Це свідчить про те, що Сталін бачив незалежність республік як часткову і контрольовану Москвою. Таким чином, ставлення Сталіна до незалежності радянських республік було амбівалентним, з одного боку він підтримував ідею, з іншого боку вимагав контролю та розуміння.