Question

Які особливості визначали політичне життя в Галицько-Волинській державі за наступників Данила Галицького?

Answer 1

Ответ:

1. Лев Данилович переніс столицю до Львова

у 1272. Налагодив дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною, Литвою. Тевтонським Орденом. Приєднав до Галицько-Волинської державі Закарпаття (1280р) і Люблінську землю(1292р)

2. Юрий 1 Львович переніс столицю до Володимира-Волинського. втрачено частину Закарпаття і Люблінську землю. Прийняв королівський титул. Домігся створення у 1303р окремої Галицької митрополії

3. Андрій та Лев 2 Юрійовичі утратили Дорогочинську і Берестейську землі. Налагодили союзницькі відносини з Польською державю та Тевтонським орденом. Вони загинули у 1323 році у битві з військами Хана Узбека. Це обірвало пряму лінію династії Романовичів

4. Юрій 2 Болеслав останній князь, якого отруїли у 1340 році невдоволені бояри, і князівство перейшло до його литовського зятя Любарта.

Розквіт Галицько-Волинської держави був за часи Данила Романовича. У 1223 р він збудував м.Холм нову столицю держави, - раніше столиця була у м.Галич. У 1238 р відновив едність Галицького та Волинського князівства. У кінці 1245 р. відвідав Золоту Орду та отримав ярлик на управління. У 1253 р. був коронований у Дорогочині. Помер у 1264 році.

Объяснение:

буду благодарен за "самый лучший ответ"

Answer 2

Галицько-Волинська держава, що існувала у XIII-XIV століттях на території сучасної заходньої України, мала свої унікальні особливості в політичному житті за наступників Данила Галицького. Основні аспекти, які визначали політичний ландшафт у цей період, включають:

1. Розпад держави: Після смерті Данила Романовича, його нащадки успадковували територіально розподілені частини Галицько-Волинської держави. Це призводило до появи різних ліній Галицьких і Волинських князівств, а також інших незалежних феодальних утворень.

2. Боротьба за владу: Збереження і посилення влади стало основним завданням для нових князів в цьому періоді. Зазвичай, це супроводжувалося внутрішніми конфліктами і боротьбою за успадкування князівського престолу між різними гілками князівського роду.

3. Іноземні впливи: З розвитком торгівлі і збільшенням взаємодії з іншими країнами, особливо Польщею та Угорщиною, Галицько-Волинська держава потрапила під вплив іноземних сил. Це вплинуло на політичні процеси, формування союзів та конфліктів.

4. Культурні та релігійні взаємодії: У цьому періоді активно взаємодіяли різні культури та релігії, зокрема, православ'я, католицизм і інші християнські віровчення. Це відображалося в політиці, законодавстві та культурному житті держави.

5. Монгольське нашестя: У середині XIII століття Галицько-Волинська держава стикнулася з монгольським нашестям, що визначило подальший розвиток регіону. Після монгольської окупації влада над Галичиною та Волинню перейшла під контроль Золотої Орди.

6. Шляхта та корпоративні інтереси: Розвиток шляхетського класу та його вплив на політику і владу також був важливим аспектом в цьому періоді. Шляхта стає активним гравцем у політичному житті, а корпоративні інтереси шляхти можуть впливати на рішення князів.

Загалом, після Данила Галицького в Галицько-Волинській державі розпочався період політичної фрагментації та конфліктів, що визначили подальший хід історії регіону.