Question

Особливості економічного життя У Волинькому князівстві 100балов​

Answer 1

Багатство лісу сприяло збереженню вологи в грунті тому річки в давні часи були багатшими водою, ніж сьогодні. Літопис розповідає про величезну повідь на Дністрі поблизу Галича 1164 р., в якій потонуло більш як 300 людей, що везли сіль із карпатських солеварень: «багато людей і вози знімали з дерев, де їх вода покидала» 2. Невелика львівська річка Полтва мала стільки води, що на ній влаштовувався млин 3. Дністер і Західний Буг були судноплавними ріками 4.

Основним заняттям населення було сільське господарство.

Господарською одиницею в цей період служило дворище, тобто самостійне господарство, яке мало свої ріллі, сіножаті, луги, ліс, ловища, рибні озера та ін. В грамотах XIV ст. дуже точно визначали господарські угіддя. Юрій II грамотою 1339 р. надає сяноцькому війтові 6 ланів землі у Сяноці «з усіма звичайними прибутками, які є і можуть бути, тобто у ріллях викорчуваних і тих, що будуть корчуватись, в сіножатях, пасовиськах, полях, болотах, лісах і кущах» 5. «Дворище Занево» в Чайковичах посідало «землю рольную с сіножатьми, што к тому дворищі слушаєт», а також дубовий ліс, «язи» (обладнання для рибальства) на Дністрі, рибні озера, ловища та ін. Дворища в Бушковичах були «із землею і сіножатьми і с лугом і с болоньєм» 6.

Про сільськогосподарську продукцію літописи дають лише скупі відомості. Коли 1238 р. у Галичині оселився чернігівський князь Михайло Всеволодович, Данило і Василько «дали йому пшениці багато і меду і худоби і овець доволі» 7. Жителі Болохівської землі, на верхів’ях Случі і Південного Бугу, були залишені ординцями, «щоб орали їм пшеницю і просо» 8. 1279 р. у землі ятвягів виник голод, Данило надіслав туди із Берестя човнами по Бугу запаси жита 9. З грамот Мстислава Даниловича Берестю видно, що жителі міста сіяли овес, жито і льон 10.

Answer 2

Економічне життя у Волинському князівстві мало свої особливості, які варто розглянути більш детально. За часів існування князівства, що припадало на період з 10-го до 14-го століття, Волинь була важливим центром торгівлі та ремесел.

Перш за все, варто згадати про розвиток землеробства. Волинь була плідною землею, яка сприяла розвитку сільського господарства. Землеробство було основним заняттям багатьох жителів князівства. Вони займалися вирощуванням зернових культур, таких як пшениця, ячмінь, гречка та інші. Більшість селян володіла невеликими земельними ділянками, але були і великі землевласники, які мали значні обсяги землі.

Крім того, розвиток торгівлі був важливим компонентом економічного життя Волинського князівства. Волинь розташовувалася на перехресті торгових шляхів, що сприяло активному обміну товарами. Тут розвивалися ремесла, такі як ковальство, кузнечне мистецтво, текстильне виробництво та інші. Торговельні шляхи пролягали через Волинь до Києва, Львова, Польщі та інших міст, що спри