Question

Чому в о період 1840-1910 рр Китай так і не здійснив модернізацію, подібну до японської?

Answer 1

Відповідь:Вплив зовнішніх сил: В цей період Китай та Японія були під тиском зовнішніх сил, але спосіб, яким цей тиск проявлявся, був різним. Китай стикався з багатьма конфліктами з європейськими державами, особливо з Великою Британією, яка бажала розширити свої торговельні імперії на Китай. Це призвело до серії невдалих війн і нерівних угод, які вразливо позначилися на Китаї. З іншого боку, Японія зазнала значного тиску з боку США, коли ті здійснювали "Відкриття Японії" після двох століть ізоляції. Це змусило Японію швидко зреагувати і впровадити необхідні модернізаційні реформи.

Внутрішні політичні та соціальні фактори: Китай та Японія мали відмінні політичні та соціальні системи. В Китаї в цей період панував імператорський режим, адміністрація була консервативною та розкладеною, що ускладнювало проведення реформ. Натомість, Японія відмовилася від свого феодального системи та запровадила новість - Мейдзі реставрацію, коли влада повернулася до імператора, і була проведена широка програма модернізації та індустріалізації.

Пояснення:123

Answer 2

Період з 1840 по 1910 роки в історії Китаю був важливим і складним. Цей час охоплює такі події, як Перша опіумна війна (1839-1842), Тайпінське повстання (1850-1864), Друга опіумна війна (1856-1860), і Боксерське повстання (1899-1901). Ці події суттєво вплинули на суспільство і економіку Китаю і перешкоджали його модернізації на той час.

Ось деякі фактори, які призвели до того, що Китай не здійснив модернізацію, схожу на японську, протягом цього періоду:

1. Імперія та роздробленість: Китай був імперією з великою кількістю етнічних груп і регіональних розбіжностей. Це ускладнювало упровадження єдиних реформ та модернізаційних заходів.

2. Культурна ізоляція: Китай довго практикував політику самоізоляції, що призводило до відсутності обміну ідей та технологій з іншими країнами. Це перешкоджало передачі нових ідей та інновацій, які могли б сприяти модернізації.

3. Традиційна система управління: Китайська імперія утримувалася від іноземних впливів, і традиційна конфуціанська система управління заснована на ієрархії та сталій соціальній структурі. Це створювало опір нововведенням та реформам.

4. Політичні турбуленції: Країна пережила серію конфліктів і повстань, таких як Тайпінське повстання і Боксерське повстання, що спричинило великі руйнування та втрати. Це важко було забезпечити стабільність і фокусуватися на модернізації.

5. Зовнішні тиск і нерівноправні договори: Китай став об'єктом імперського тиску з боку заходу, включаючи Японію, Європу та США. Результатом цього стали нерівноправні торговельні угоди, які обмежували економічний розвиток Китаю.

6. Втрата контролю над технологіями: Китай став свідком того, як йому доводилося відступати перед технологічно розвинутішими державами, особливо під час опіумних війн. Це призвело до втрати контролю над важливими ресурсами та технологіями.

Всі ці фактори взаємодіяли та ускладнювали можливості Китаю для модернізації, а в результаті, країна залишалася відсталим від розвинутих країн. Це привело до подальших зусиль у напрямку модернізації, які стали більш активними в 20-му столітті під час руху за Нового китайського ладу та після революції 1911 року.