Question

Розповідь від імені вікінга чи від імені жителя країни, яка стала жертвою нападу вікінгів.

Answer 1

Ответ:Привіт я Норман (так називають вікінгів), і я живу у Скандинавських краях, нас дуже часто називають варягами, однак це дуже не приємно. Наше плем'я займається тільки скотарством адже землеробство в наших краях слабо розвинене. Нам доводиться грабувати міста, щоб якось вижити. У нас деякі вожді-вікінги вирушають у походи зі своїми дружинами, вирушають вони на великих човнах, ніс яких прикрашає зображення дракона, ці кораблі вміщують до 100 воїнів.

Вікінги займалися піратством і торгівлею, продавали захоплену здобич, деякі продукти свого господарства і взятих у полон рабів. Населенню країн, що зазнавали нападів вікінгів, доводилося відкуповуватися від них величезними контрибуціями.

Объяснение:

Answer 2

Звісно, я можу написати розповідь від імені вікінга, який взяв участь у нападі на країну:

---

Була зимова ніч, коли ми, вікінги, підійшли до берега наших довгих драккарів. Ми вже давно мріяли про те, щоб завойовувати нові землі, і тепер наша чекана мета знаходилася перед нами. Хвилі Балтійського моря шепотіли нам про славу і багатства, які ми можемо знайти на тих далеких берегах.

Моя лють вибухала під час весляння, коли наш корабель розрізав хвилі. Зорі світилися як вогні воєнної слави, і я відчував пекучий вітер попереду. Ми були готові до великої битви, бо ми були вікінгами, нащадками великих воїнів, які завойовували світ.

Коли ми прибули до берега, ми вийшли з драккара і вступили в невідомий світ. Серце моє билося в ритмі великої таємничої пригоди. Ми ворушилися в глибину темного лісу, який здавався нескінченним. Шляхи вели нас до селища, де мешканці спали спокійним сном, не підозрюючи про небезпеку, що надавала їм зустріч з вікінгами.

Наші топори та щити світилися в темряві, коли ми вторглися в селище. Вигук "Один за всіх, всі за одного!" лунав у нічному повітрі. Люди прокинулися від нашого нападу, але було вже занадто пізно. Я бачив страх у їхніх очах, і це лише збільшувало мою жагу до влади і слави.

Ми рушилися через селище, залишаючи за собою сліди руйнувань і смерті. Наші мечі виблискували в місячному світлі, і крики бідних жителів зламали тишу ночі. Ми були завойовниками, володарями нових земель, і наша честь росла з кожним пройденим кроком.

---

Звісно, така розповідь може викликати різні емоції, і важливо розуміти, що це фіктивний наратив, а не дійсна історія.