Question

Чим новий час відрізняється від Середньовіччя

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Щоб відповісти на це запитання, треба почати з того, що всі людські спільноти еволюціонують.

Марксисти кажуть про зміну соціально-економічних формацій: первіснообщинний устрій, рабовласництво, феодалізм, капіталізм. Політичні історики кажуть про бездержавну епоху, епоху крихких держав (тираній), епоху розвинених правових держав, епоху відкритих суспільств (демократій). Соціальні психологи відзначають періоди магічного мислення, героїчного, фундаменталістського, раціоналістичного і навіть придумали назву для наступного, екологічного мислення.

Всі ці погляди нагадують спробу трьох сліпих з відомої притчі дослідити слона, обмацуючи його з різних боків. Економічні, політичні та ціннісно-ментальні епохи перетинаються, мов різнобарвні хвилі, і не дають точних меж. Але ми можемо визначити декілька основних типів суспільств, що характеризуються певними ознаками економічних відносин, політичних систем та переважаючих цінностей, від яких існують ті або інші відхилення.

Найбільше всіх цікавить перехід від суспільства, яке ми будемо, через відсутність кращого терміну, називати Середньовіччям, до суспільства Сучасності (Модерну) — перехід, який слушно було би назвати модернізацією.

У термінах Дуґласа Норта це перехід від природної держави до відкритого порядку. 

У термінах Д.Аджемоглута Дж.Робінсона — перехід від екстрактивної до інклюзивної системи.

У термінах Карла Маркса — буржуазна революція.

У термінах Френсіса Фукуями — встановлення відповідального урядування.

У термінах Клера Ґрейвза — синє-помаранчевий перехід від фундаменталістських цінностей та паттернів мислення до раціоналістичних.

Цей комплексний перехід відбувається в економічних відносинах, соціальних практиках та інституціях, мисленні та культурі, національній ідентичності та технологічних процесах взаємопов'язано, але не синхронно.

Умовне Середньовіччя в економіці встановлює систему ренти статусу. Поміщики, олігархи або номенклатура, як би ми не називали отримувачів цієї ренти, мають можливості кращого життя не через свою фізичну силу чи героїзм, не через капітал або талант, а через вищий соціальний статус. Він зафіксований неписаними правилами, але безсумнівний.

Великі статки, які мають привілейовані соціальні групи, є наслідком, а не причиною вищого соціального статусу, а соціальні ліфти здебільшого закриті. Політична система Середньовіччя характеризується кланами, побудованими на системі відносин "патрон — клієнт" або ж "сюзерен — васал". Право і суд захищають статус, часто застосовуючи різні принципи правосуддя до представників різних статусних груп.

Держави цієї доби — це імперії та їхні колонії і напівколонії, а також напівнезалежні регіони зі складною ієрархією відносин, де перемішані люди різних етнічних ідентичностей.

Держава є чимось вищим і чужим для людей, вони відчувають себе підданими, а не громадянами. Більшість населення має етнічну ідентичність, ґрунтовану на мові, культурі, спільній історії та спільному ареалі проживання, а цінності переважають фундаменталістські, патерналістські, сімейні, орієнтовані на стабільність і порядок, часом традиційно релігійні.

Не дивно, що такі суспільства здатні використовувати лише досить прості технології, живуть сільським господарством та промисловістю з низькою доданою вартістю. Ці суспільства зазвичай не можуть зійти з траєкторії стабільності на траєкторію зростання, але і стабільність їхня відносна: будь-які негаразди суттєво зменшують добробут, а на швидке відновлення вони не здатні.

Натомість епоха Модерну встановлює і захищає систему ренти капіталу, через що відповідні соціально-економічні відносини отримали назву капіталізму.

В економіці панує вільний ринок, у політиці — політичні партії, засновані на ідеологіях. Держави цієї доби — це здебільшого національні держави, ґрунтовані на складній, спрямованій у майбутнє ідентичності політичної нації, на патріотизмі та громадянській відповідальності, що з боку держави передбачає відповідальне урядування.

Цінності громадян здебільшого раціоналістичні, орієнтовані на розвиток і прогрес, кар'єру та навчання, часто секулярні, а соціальні ліфти різноманітні й відкриті.

Такі суспільства вирощують і нагромаджують великий соціальний капітал, що дозволяє розвивати промислове виробництво зі значною доданою вартістю та високі технології, а також індустріалізувати сільське господарство.

Внаслідок цього суспільне багатство незмірно зростає і, що важливіше, зростає постійно, за винятком окремих криз. Середньовічна лінія розвитку коливається навколо горизонталі, у той час як суспільства Модерну мають траєкторію сталого зростання.

У цій моделі ми побачимо, що Україна за своїм типом економіки та політики, цінностями та ідентичностями більшості населення відноситься до пізнього Середньовіччя, в якому досить яскраво проявляється меншість, орієнтована на Модерн. Відповідальна, раціонально мисляча, яка прагне розвитку і можливостей, радше ніж стабільності і порядку.

Answer 2

Ответ:

Законами и традициями

Объяснение:

Answer 3

Новий час - це історичний період, який слідує за Середньовіччям і зазвичай визначається приблизно з кінця 15-го століття і триває до середини 18-го століття. Цей період характеризується численними змінами в суспільстві, економіці, політиці та культурі. Ось деякі основні аспекти, які відрізняють Новий час від Середньовіччя:

1. Економічні зміни: - Розвиток торгівлі і мануфактур. У Новий час розвинулися торгівля і мануфактурний виробництво, що сприяло економічному зростанню. - Економіка національних держав. Феодальні лорди і манастирі поступово втрачають свою економічну владу на користь національних держав.

2. Суспільні зміни: - Виникнення середньовічних міст. Новий час характеризується розширенням та розвитком міст, що сприяло формуванню нових соціальних класів, таких як буржуазія. - Зміни в соціальній структурі. Зменшення впливу феодальної аристократії, зростання важливості середнього класу.

3. Політичні зміни: - Створення національних держав. Феодальні князівства поступово об'єднувалися в національні держави, що відбувалося за допомогою внутрішніх конфліктів та зовнішніх воєн. - Абсолютна монархія. Зростання влади монархій, особливо в країнах, таких як Франція та Англія.

4. Культурні та наукові зміни: - Ренесанс. Відродження інтересу до античної культури, мистецтва та науки. - Науковий революція. Розвиток наукового методу і значний прогрес у науці, такому як астрономія, фізика та медицина.

5. Релігійні зміни: - Реформація. Релігійний рух, який призвів до розколу в Християнській церкві та зміни в релігійних практиках.

Ці зміни дали поштовх для подальшого розвитку сучасного суспільства. Новий час визначався різноманітністю інновацій і трансформацій у всіх аспектах життя, що відділяють його від Середньовіччя.