Question

Всесв.історія 10 кл Які рішення міжнародних конференцій, положення укладених угод і пактів сприяли поліпшенню міжнародної ситуації в 1920-і роки, а які — посилювали міжнародну напругу?

Answer 1

Ответ:

У 1920-і роки було укладено Кельнську угоду про зменшення збройних сил, Локарнські договори про врегулювання відносин із Німеччиною, що сприяли поліпшенню міжнародної ситуації. Однак, Вашингтонська конференція і угода про ненапад між СРСР та Германією, серед інших, посилювали напругу через складні умови та недоліки в угодах.

Answer 2

У 1920-і роки відбулося кілька міжнародних конференцій, прийнято ряд угод і пактів, які вплинули на міжнародну ситуацію того часу.

Одна з найважливіших конференцій – Версальська мирна конференція, що відбулася у 1919-1920 роках. На цій конференції був підписаний Версальський мирний договір, який заклав основу нового світового порядку після Першої світової війни. Угода встановила відповідальність Німеччини за війну та визначила режим репараційних виплат. З одного боку, це поліпшило ситуацію у світовій політиці, оскільки нормалізувало відносини між антицентральними державами та зберегло мир у Європі. З іншого боку, високі репараційні виплати стали причиною економічних труднощів для Німеччини, що внаслідок цього згадається у змову проти Версальського договору.

У 1922 році було укладено Вашингтонську національноконференцію зі зниження озброєнь, на якій підписали ряд угод, спрямованих на збереження миру. Основними положеннями угоди було обмеження військового флоту, зокрема британського, американського та японського, а також заборона будувати нові військові фортифікації на Тихоокеанському регіоні. Це знизило напругу між цими державами, сприяло стабільності і миру в регіоні.

У той же період була укладена Рапаллська угода (1922 рік) між Радянським Союзом і Німеччиною, яка скасувала Комінтерн і заклала основу для встановлення дипломатичних відносин. Це угода поліпшила міжнародну ситуацію, оскільки призвела до зменшення напруги між Радянським Союзом та антибільшовицькими державами, такими як Німеччина.

З іншого боку, деякі конференції та угоди також сприяли посиленню міжнародної напруги у 1920-і роки. Наприклад, конференція в Генуї у 1922 році, спрямована на розв’язання проблеми репарацій, не дала бажаного результату, що стало причиною подальшого загострення відносин між країнами.

Крім того, становлення тоталітарних режимів в країнах Європи, таких як Фашистська Італія та Націстська Німеччина, погіршило міжнародну ситуацію, оскільки ці режими виходили за межі укладених угод та пактів і порушували принципи колективної безпеки.

Узагалі, можна сказати, що на тлі загострення націоналістичних тенденцій, економічної нестабільності та розкладу старих імперських систем, міжнародна ситуація в 1920-і роки виявилася досить складною і напруженою. Певні рішення, угоди та пакти поліпшили ситуацію, але багато з них також призвели до нових проблем і конфліктів.