Question

Зовнішня політика візантії коротко​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Під час розквіту Римської імперії, відомого як Pax Romana, її західна частина пройшла через процес латинізації, тоді як східна частина зберегла значною мірою свою елліністичну культуру. Кілька подій з 4-го по 6-е століття визначають перехідний період, коли грецький Схід і латинський Захід імперії розійшлися. Костянтин I (правління 324–337) реорганізував імперію, зробив столицею Константинополь і легалізував християнство. За Феодосія I (правління 379–395) християнство стало державною релігією, а інші релігійні практики були заборонені. Під час правління Іраклія (610–641) модернізовані армія й адміністрація, грецька мова поступово прийнята для офіційного використання замість латини.Кордони Візантії постійно змінювалися, пройшовши через кілька циклів занепаду та відновлення. Під час правління Юстиніана I (527–565) імперія досягла найбільшого територіального розмаху після падіння Заходу, відвоювавши більшу частину історично римського західного узбережжя Середземного моря, включаючи Африку, Італію та Рим, який вона утримувала більше двох століть. Візантійсько-сасанідська війна 602–628 років виснажила ресурси Візантії, і під час ранніх мусульманських завоювань у VII столітті вона втратила свої найбагатші провінції — Єгипет і Сирію — на користь Праведного халіфату. Пізніше імперія втратила Африку на користь Омеядів у 698 році, перш ніж настала доба стабілізації завдяки династії Ісаврів.

Answer 2

Ответ:

Зовнішня політика Візантійської імперії була складною і мінливою протягом її існування. Основні періоди та аспекти зовнішньої політики Візантії включають:

1. **Римська імперія**: Візантія спочатку була частиною Римської імперії, і її зовнішня політика спрямовувалася на збереження та розширення римського впливу. Проте після поділу Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську) імперії зовнішня політика Візантії зазнала змін.

2. **Завоювання заходніх територій**: Візантійські імператори намагалися відновити контроль над західними провінціями колишньої Римської імперії. Це включало в себе військові кампанії на території сучасної Італії, Північної Африки та Іспанії.

3. **Східна політика**: Візантія мава активну зовнішню політику на Сході, включаючи відносини з іншими великими державами, такими як Сасанідська Персія та різні арабські каліфати. Ці відносини можлили поділом і переміщенням територій.

4. **Дипломатія та торгівля**: Візантія також розвивала зовнішню політику через дипломатію та торгівлю. Візантійські імператори відправляли послів та дипломатів до інших держав, а торгівля відігравала важливу роль у відносинах з іншими народами.

5. **Вплив на християнство**: Візантія вплинула на розповсюдження християнства в Східній та Середній Європі, і її зовнішня політика включала в себе питання відносин з іншими християнськими церквами та екуменічні собори.

Зовнішня політика Візантії була постійною адаптацією до геополітичних та культурних змін у регіоні, і імперія взагалі зберегла свій вплив протягом великої частини своєї історії.

Answer 3

Зовнішня політика Візантійської імперії може бути охарактеризована як складна і стратегічно спрямована. Візантійці, на думку багатьох істориків, вели політику збереження свого існування, контролю над торгівлею та захисту віри.

Однією з основних цілей зовнішньої політики було зайняття контролю над Середземним морем та важливими торговими маршрутами. Візантійці стримували наплив народів зі сходу, таких як перси, араби та тюрки, і прагнули міцної контролювати землі, які вони визначали як свою сферу впливу. Наприклад, візантійці утримували під своєю владою велику частину Південної Італії, острова Сицилія та деякі території на Балканах.

Католицизм був домінуючою релігією в Європі і багато західних монархій прагнули поширити свою владу на Схід через християнську солідарність. Це призводило до конфліктів з візантійським імператорством. Одним з визначних прикладів таких конфліктів було Четверте хрестове походження в 1204 році, коли католицькі воїни завоювали Константинополь і розграбували місто.

Візантійці також вели активну зовнішньополітичну діяльність з Великим князівством Київським, Чорними Кочівниками, Печенігами та іншими східними народами. Візантійці намагалися укладати договори про взаємозв'язок, підтримувати торгівлю та відстоювати свої інтереси.

Також слід відзначити, що зовнішня політика Візантії була тісно пов'язана з релігією. Візантійські імператори й імператриці були не лише світськими правителями, але і главами християнського світу. Вони використовували свою владу для проведення візантійського православ'я на тих землях, з якими вони здійснювали дипломатичні та воєнні зв'язки.

Узагалі, зовнішня політика Візантійської імперії була складною та мінливою, і залежала від різних факторів, таких як геополітика, релігійні відносини та інтереси імператорів того періоду. Візантія впливала на політичну карту Європи протягом багатьох століть і залишила незабутнє слід в історії світу.