Question

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. СРОЧНО!!!!!! 2. Яку політику здійснювали російський та австро-угорський уряди на західноукраїн- ських землях під час Першої світової війни? Чому? 4. Що, на вашу думку, спонукало вояків українських добровольчих військових формувань до самопожертви та героїзму? Обґрунтуйте свою думку.​

Answer 1

Відповідь:

Під час Першої світової війни російський уряд проводив політику централізації та спроби зберегти контроль над західноукраїнськими землями, зокрема Галичиною. Австро-угорський уряд також намагався здійснювати контроль над цими землями, зокрема Буковиною і Закарпаттям. Обидва уряди велли активну пропаганду та політичні спроби залучити населення до своїх інтересів через обіцянки автономії та підтримку.

Вояки українських добровольчих військових формувань під час Першої світової війни були спонукані до самопожертви та героїзму перш за все національним патріотизмом. Вони бажали боротися за незалежність та вільну Україну, і ця мета переважала над страхом та труднощами війни. Також важливим було прагнення до визнання української нації на світовій арені, що надихало їх на відвагу і саможертву.

Пояснення:

Answer 2

1. Політика російського та австро-угорського урядів на західноукраїнських землях під час Першої світової війни:

Російська імперія: Російський уряд проводив політику русифікації та централізації на західноукраїнських землях, які були під контролем Росії перед початком війни. Російська влада призначала російських урядовців на посади в регіональних і місцевих органах управління, підтримувала російську освіту та пригнічувала український культурний рух. Відбувалася цензура української преси, заборона діяльності українських політичних організацій.

Австро-Угорська імперія: Австро-Угорський уряд проводив більш ліберальну політику щодо національних меншин. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, де існувала автономія галицьких українців. Уряд надавав українцям деякі права, зокрема у галузі освіти та культури. Українська мова була однією з офіційних мов і діяла в адміністративних справах та в судах.

2. Щодо спонукань для вояків українських добровольчих військових формувань до самопожертви та героїзму, існує кілька факторів:

- Патріотизм: Велика частина вояків була переконана в необхідності боротьби за незалежність та визволення своєї батьківщини. Вони відчували себе патріотами і були готові пожертвувати своїм життям для цієї справи.

- Ненависть до окупаційних сил: Війська Російської імперії та Австро-Угорської імперії були сприйняті багатьма західноукраїнцями як окупаційні сили, які пригнічували їхні права та культуру. Це підсилювало ворожнечу та бажання боротися проти цих сил.

- Соціальні та економічні обставини: Багато вояків добровольчих формувань були людьми, які жили в невеликих селах і містах, і вони мали обмежені можливості для соціального підвищення та заробітку. Участь у війні може бути вигідною у вигляді заробітку або можливості відзначитися та отримати визнання.

- Релігійні мотиви: Для багатьох українців релігія гравала важливу роль у їхньому житті. Це може бути додатковим фактором, який спонукає військових до героїзму, вважаючи себе воїнами власної віри та праведної справи.

Загалом, багато вояків добровольчих військових формувань відчували моральну обов'язковість захищати свою націю та боротися за свободу і незалежність України, що підштовхувало їх до самопожертви та героїчних вчинків.