Question

Відносини Польщі і України у XV-XIV + Політика польщі на території України.

Answer 1

Ответ: Польща і Україна мали дуже не гарні відносини так як Польща хотіла тільки Українські землі

Объяснение:

Тому Польща змінювала все під себе майже всі були закріпаченні селяни а шляхті видали маетки и вони тихо сиділи там хоча через них сталося захоплення українських земель Польщею

Answer 2

Відносини між Польщею та Україною на протязі XV-XVIII століть були складними і змінювалися залежно від політичних та соціально-економічних умов.

У XV столітті Польща перебувала в складі Королівства Польського та Великого князівства Литовського (так звана Річ Посполита), яке територіально межувало з Великим князівством Московським (Росія) на сході і з Кримським ханством на півдні. У цей період експансія Польщі на схід була припинена Тимчасовими договорами 1411 і 1432 років, які встановили демаркаційну лінію між Польщею та Московським князівством.

У XVI столітті відбулося кілька військових конфліктів між Польщею та Московською державою, які призвели до зміни кордонів між цими країнами. Згідно перемир'ям, укладеним у 1618 та 1634 роках, Московія втратила певні території, що перейшли до Польщі, включаючи важливі міста Київ та Смоленськ.

Проте, вже у XVII столітті Польща стикнулася зі своєю внутрішньою незгодою та кризою, що призвело до розкладу Річі Посполитої. Територіальні претензії Польщі спричинили велику кількість військових конфліктів, включаючи війну з Шведським королівством (1655-1660), Росії (1654-1667) та Османською імперією. На кінець цих конфліктів в 1667 році було підписано Рішення Андрусовського (Андрусівський договір), внаслідок якого Польща втратила значну частину своєї східної території, включаючи лівобережну Україну.

У XVIII столітті Польща внаслідок чергових військових конфліктів з Росією (війна 1733-1736 років, конфедерація Барська 1768-1772 роки) зазнала знищувальних збитків та розпалася між польськими, російськими та австрійськими інтересами. В результаті Польща була розділена між цими тридцятьма сусідніми державами (поділів Речі Посполитої) у 1772, 1793 і 1795 роках.

У цей період осадній політики Польщі на території України, зокрема майбутній Східній Галичині, були вживані проти заздрощів та спроб окремих польських магнатів або Спілки з сусідніми державами. Наприклад, шляхетський маршалок Польщі Станіслав ІІ Лещинський провів осаду Кам'янця-Подільського проти Хмельниччини у 1672 році та брав участь у форт Кам'янець-Подільського проти Туреччини у 1673 році з метою збереження доступу Польщі до Чорного моря і гарантії польського впливу на правий берег Дніпра.

Остаточний прямий польський вплив на Україну припинився з розділом Польщі в кінці XVIII століття. Унаслідок цього поділу Східня Галичина та Закарпаття потрапили під контроль Австрійської імперії, Правобережна Україна - під Російську імперію, а Центральна Україна - під владу Прусії (пізніше - Німеччини).