Question

Ооговоросмо в групі 1. Чи схожі були шумерські міста-держави та грецькі поліси? Доведітьсвою думку. ​

Answer 1

Ответ:

відповідь:

пояснення:

внешняя политика в начальный период “оттепели” велась в условиях “холодной войны”. для ее ослабления требовались новые, более дипломатические, гибкие подходы к решению мировых проблем.

хх съездом кпсс (1956 г.) был определен принцип мирового сосуществования государств с различным социально-политическим строем, что позволило направить усилия на разрядку международной напряженности.

политика мирного сосуществования, чередуя давление с компромиссами и не доводя дело до войны, объясняет сложное на первый взгляд переплетение противоречивых инициатив советской дипломатии, в период 1956 — 1964 гг. сочетавшей угрозы с предложениями разрядки мировой напряженности.

принятая в отношении запада политика предполагала в первую очередь полное признание им итогов второй мировой войны и завоевания “социалистического лагеря”.

после хх съезда кпсс началось преодоление наиболее острых проявлений “холодной войны”, стали налаживаться , политические и культурные связи с капиталистическими странами.

н.с.хрущев и д.эйзенхауэр в белом доме

в январе 1954 г. в берлине состоялось совещание министров иностранных дел сша, великобритании, франции и , обсуждавших вопросы, связанные с индокитаем, кореей, германскую проблему, коллективную безопасность в европе.

в июле 1955 г., десять лет спустя после , в женеве вновь встретились главы великих держав — , великобритании и франции. в центре внимания совещания находились связанные между собой германский вопрос и вопрос о европейской безопасности. в 1955 г. советское правительство приняло решение о возвращении на родину всех находившихся в военнопленных. были установлены дипломатические отношения между и фрг. крупным достижением в международной сфере стало подписание в мае 1955 г. представителями , сша, , франции и австрии договора о восстановлении независимости австрии.

в июне 1961 г. в вене состоялась первая встреча н.с. хрущева с новым президентом сша д. кеннеди. не ней было решено установить прямую телефонную связь между кремлем и белым домом. однако обстановка в берлине вновь обострилась. в результате 12 августа 1961 г. в одну ночь была воздвигнута бетонная стена вокруг западного берлина и установлены контрольно-пропускные пункты на границе. это вызвало еще большую напряженность как в самом берлине, так и в международной обстановке в целом.

не менее напряженной оставалась обстановка и на ближнем востоке, особенно после того, как в египте пришло к власти в 1952 г. национально-демократическое правительство г.а. насера.

первостепенной во внешнеполитической сфере являлась борьба за разоружение. стремясь переломить опасный ход событий, за период 1956 — 1960 гг. в одностороннем порядке сократил свои вооруженные силы на 4 млн. человек. в марте 1958 г. советский союз в одностороннем порядке прекратил испытания всех видов ядерного оружия, выразив тем самым надежду, что его примеру последуют и другие страны. однако эта акция не нашла тогда отклика у сша и их союзников по нато. концепция всеобщего и полного разоружения была вынесена в 1959 и 1960 гг. на обсуждение xiv и xv сессий генеральной ассамблеи оон.

выступление н.с.хрущева на xiv сессии генеральной ассамблеи оон 18 сентября

но сша и их союзники заблокировали и эти советские предложения.

политический союз стран варшавского договора — , польша, румыния, болгария, албания, венгрия, гдр и чехословакия — ставил своей поддержание мира в европе и обеспечение безопасности государств овд. основными направлениями взаимного сотрудничества стран овд были: внешняя торговля, координация народно-хозяйственных планов, научно-техническая политика, культурные связи. росла социалистическим странам в строительстве промышленных объектов.

однако политика по отношению к социалистическим странам носила не только характер сотрудничества, но и открытого вмешательства, когда дело касалось угрозы “социалистическому лагерю” со стороны антисоветских сил. так, в 1956 г. произошли антисталинские и антисоветские выступление в польше. хрущев вначале приказал вести танки в варшаве, но в итоге решил договориться с представителями польского сопротивления. но в венгрии в 1956 г. разразился более тяжелый кризис, и вспыхнувшее в будапеште восстание было подавлено объединенными вооруженными силами стран-участников овд.

в 1962 г. назрел кризис на кубе, когда советским руководством было принято решение установить там ядерные ракеты средней дальности. правительство сша потребовало демонтировать установленные ракеты, угрожая в ответ нанести по ним ракетно-бомбовые удары. предотвратить международный конфликт лишь прямые переговоры президента сша д. кеннеди и н.с. хрущева.

Объяснение:

Удачи :)

Answer 2

Шумерські міста-держави та грецькі поліси мають деякі схожості, але також відрізняються в багатьох аспектах. Давайте розглянемо ці схожості та відмінності.

Схожості між шумерськими містами-державами та грецькими полісами:

1. Централізоване управління: Як шумерські міста-держави, так і грецькі поліси мали централізовану владу, яка контролювала політичні та адміністративні справи. У шумерських містах-державах цю роль виконували великі храми та володарі, а в грецьких полісах - архонт або тирани.

2. Економічна організація: Шумерські міста-держави та грецькі поліси були економічно самодостатніми. Вони займалися сільським господарством, ремеслами та торгівлею. Обидва типи поселень мали розвинену систему обміну товарами та використовували гроші як засіб платежу.

3. Культурний розвиток: Шумерські міста-держави та грецькі поліси були центрами культурного розвитку. Вони мали свою мову, літературу, мистецтво та релігію. У шумерських містах-державах це проявлялося у великих храмах та літературних творах, а в грецьких полісах - у філософії, театрі та спортивних змаганнях.

Відмінності між шумерськими містами-державами та грецькими полісами:

1. Розмір та територія: Шумерські міста-держави були меншими за розміром та охоплювали невеликі території, тоді як грецькі поліси були більшими та розташовувалися на більших територіях.

2. Політична організація: У шумерських містах-державах влада була концентрована в руках володарів та великих храмів, тоді як у грецьких полісах влада була розподілена між різними інституціями та посадовими особами.

3. Соціальна структура: У шумерських містах-державах соціальна структура була більш ієрархічною, з володарями та священиками на вершині, а решта населення була розподілена за соціальним статусом. У грецьких полісах соціальна структура була менш ієрархічною, з більшою рівністю між громадянами.

4. Військова організація: У шумерських містах-державах військова організація була централізованою, з великими арміями, які контролювали володарі. У грецьких полісах військова організація була більш децентралізованою, з громадянами, які відіграли активну роль у військових справах.

Загалом, шумерські міста-держави та грецькі поліси мають схожості у відношенні до централізованого управління, економічної організації та культурного розвитку. Однак, вони відрізняються у відношенні до розміру та території, політичної організації, соціальної структури та військової організації [[1]] [[2]] [[3]].