Question

12. Вставте пропущені у тексті слова. В 1660 р. Ю. Хмельницький розірвав союз зі підписавтрактат 3Внаслідок цього Україну фактично було поділено на дві окремі частини (кожна зі своїм гетьманомпід протекторатомта 2)деПжпжпж даю всі зірочки​

Answer 1

Ответ:

Союз з московським царством, Слободищеньський трактат, Річчю посполиту

Answer 2

Ваше пропущене слово в тексті можна вставити так:

"В 1660 р. Ю. Хмельницький розірвав союз зі підписавтрактат 3. Наслідком цього Україну фактично було поділено на дві окремі частини (кожна зі своим гетьманом під протекторатом) де Пжпжпж даю всі зірчки​."

Це пропущене слово є вставним, оскільки воно додає додаткову інформацію або змінює настрій висловлювання без зміни його основного змісту. Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної ним думки і не несуть нової інформації, вони лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення .

Вставні слова і речення можуть бути виділені комами, якщо вони відповідають на питання, наприклад: як?, коли?, як часто?, з якою метою? .

Вставні слова і речення можуть також виражати:

1) упевненість або невпевненість у тому, що повідомляється (безумовно, безперечно, звісно, звичайно, справді, і справді, само собою зрозуміло, розуміється, певна річ, ясна річ, правду кажучи, сказати по правді, признатися, ніде правди діти, щоправда, смію запевнити, слово честі, я знаю, я певен, мабуть, може, а може, можливо, певно, напевно, очевидно, видно, здається, ймовірно, бува, сподіваюся, можна сказати, треба гадати, припустимо тощо); 2) вказувати на джерело повідомлення (кажуть, як кажуть, каже, мовляв, повідомляють, за висловом..., за вченням..., на думку..., на мою думку, гадаю, по-моєму, по-вашому, пам’ятаю, чую, бачу тощо); 3) виражати задоволення чи незадоволення мовця (на щастя, на диво, на радість, на жаль, на сором, як на зло, як на лихо, як на гріх, нівроку, соромно казати, чого доброго, хвалити долю, нарешті тощо); 4) привертати, активізувати увагу співрозмовника (чуєте, чуєш, знаєте, бач, бачите, погодьтесь, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, прошу вас, даруйте на слові, пробачте, між нами кажучи тощо); 5) вказувати на порядок думок, зв’язок між ними, спосіб висловлення їх (по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, з другого боку, до речі, між іншим, крім того, а крім того, навпаки, отже, а отже, значить, таким чином, виявляється, власне (кажучи), наприклад, зокрема, взагалі, зрештою, так би мовити, одне слово, словом, коротше кажучи, повторюю тощо) [Source 2](https://webpen.com.ua