Question

1.Подумайте, що сприяло тому, що сільське населення, яке переселялося до міст російщилося, польщилося, мад’яризувалося, румунізувалося. 2.Яку проблему для українського визвольного руху могла становити строкатість населення українських міст?3.Яких змін зазнала соціальна структура українського суспільства?4.Які міста були найбільшими в Західній і Наддніпрянській Україні?5.Як називалася територія, котру російський уряд визначив євреям для їхнього заселення?

Answer 1

Ответ:

1. Сільське населення, яке переселялося до міст, могло російщитися, польщитися, мад'яризуватися або румунізуватися через кілька чинників, включаючи:

- **Культурний тиск**: Міська культура і мова можуть впливати на асиміляцію пришлого населення.

- **Економічні можливості**: Міста зазвичай мали кращі економічні перспективи, і це може стати мотивацією для переселенців адаптуватися до нового оточення.

- **Політичний тиск**: Окремі правління могли здійснювати політику асиміляції для зміцнення свого контролю.

2. Строкатість населення українських міст могла створювати проблему для українського визвольного руху, оскільки різні групи населення можуть мати відмінні інтереси і симпатії. Це може ускладнювати формування єдиної фронтової лінії в боротьбі за національні права.

3. Соціальна структура українського суспільства зазнала суттєвих змін під час різних історичних епох. Протягом різних періодів існувала шляхта (панство), козацтво, селянство, інтелігенція та інші класи.

4. Найбільші міста в Західній Україні включають Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль. У Наддніпрянській Україні - Київ, Харків, Дніпро.

5. Територія, яку російський уряд визначив євреям для їхнього заселення, називалася "Палестина Російська". Це була територія в Східній Європі, включаючи Україну, де російська імперія створила спеціальні осадницькі поселення для єврейського населення.

Answer 2

1. Сільське населення, яке переселялося до міст, Росіїлося, польщилося, мад’яризувалося, румунізувалося з кількох причин. По-перше, індустріалізація та індустріальний розвиток міст створювали нові робочі місця та можливості для заробітку. Багато сільських жителів мало обмежені можливості для заробітку в селах, тому вони переїжджали до міст, де їм було легше знайти роботу і поліпшити своє матеріальне становище. По-друге, політичні та культурні причини також впливали на переселення сільського населення до міст. Україна була під владою різних держав (Росії, Польщі, Угорщини, Румунії), і це призвело до процесів асиміляції, коли українці адаптувалися до культури та мови пануючих держав.

2. Строкатість населення українських міст могла становити проблему для українського визвольного руху. Український визвольний рух боровся за національну незалежність і самовизначення українського народу. Проте, українське містечкове населення було досить розмаїтим і складалося з різних етнічних груп, таких як росіяни, поляки, євреї, румуни та інші. Це ускладнювало завершення українського національного об’єднання, оскільки різні етнічні групи могли мати власні інтереси та підтримку своїх держав-опікунів.

3. Соціальна структура українського суспільства зазнала значних змін. Зростання промисловості та індустріалізація міст створили нові робочі місця та можливості для соціального сходження. Це призвело до формування нових соціальних верств, включаючи робітничий клас та інтелігенцію. Водночас, існували і традиційні соціальні групи, такі як селяни та шляхта. Класові розподіли в суспільстві були характеризовані нерівномірним розподілом багатств та політичної влади.

4. Найбільшими містами в Західній і Наддніпрянській Україні були Львів, Київ та Одеса. Ці міста відігравали важливу роль у політичному, соціальному та економічному житті регіону.

5. Територія, яку російський уряд визначив євреям для їхнього заселення, називалася "палестинцями". Це були спеціально виділені райони, де мешкали євреї, і які могли бути використані для створення єврейських поселень та привласнення єврейської землі в Російській імперії.