Question

Написати від першого лиця історію про один день із життя селянина України 16-17 століття. Коротко. Даю 100 балів!!!

Answer 1

Ответ:

У цей ранок сонце сіяло своїми теплими променями, розбудивши мене від сну. Відразу ж почався день роботи на полі. Моєму селу було потрібно обробити землю для наступного врожаю, і ми не могли дозволити собі відпочивати.

Ранок пройшов у суворій праці, коли всі селяни працювали пліч-о-пліч, обробляючи землю та саджаючи насіння. Наша сім'я також вирощувала курей і корову, тому частина дня була присвячена годуванню та догляду за тваринами.

Після обіду я вирушив до лісу, щоб зібрати дрова для нашої хати та розпалити вогонь. Пальна речовина була цінним ресурсом, і нам потрібно було дбати про її ефективне використання.

Вечеря була простою, але смачною - каша зі свіжим хлібом та невеликою порцією м'яса. Після тяжкого дня праці ми сіли біля печі, слухаючи оповіді старших про минулі часи та нашу українську історію.

Захоплюючий день завершився, коли ми всі спільно молилися та вирушили спати, готуючись до нового дня праці на наших українських землях.

Ця історія даруємо вам на згадку про життя селянина в Україні 16-17 століття. Бажаємо вам щасливих моментів у вашому житті!

Объяснение:

Answer 2

Я прокинувся вранці, і першим речам, які впали на вухо, були звуки піід несущихся курей, які просили свою порцію їжі. Істим брався відрізати кусники свіжого хліба і смажити сало на сковорідці. Деякі з моїх сусідів вже були на полі і працювали з раннього ранку. Українські селяни завжди працювали наполегливо, знімаючи пагорбні землі і видобуваючи з них їжу.

Після сніданку я одягнувся в мої зговірливі льоняні одяги і взяв свою сільгосптехніку - вузькі види коси та вилку. Я вийшов на поле й розпочав кошувати сіно. Ця робота була дуже важкою, але я знаю, що сіно буде життєво важливим резервом для нашого худоби взимку. Тому я хотів бути впевнений, що воно зібране вчасно й якісно.

Упродовж дня ми працювали, переїдаючись, але ніколи не зупинялися. Моя дружина приготувала обід - кашу з гречки й сало з медом, що дає нам силу продовжувати працювати. Після короткого обіду, я повернувся на поле, щоб закінчити кошування сіна.

По закінченню роботи на полі, я допоміг дружині та дітям виконати їхні обов'язки на городі. Земля була нашим життям, і ми обробляли її вдячно і поважно. Ми посадили картоплю, буряки та огірки. Наша родина не могла собі дозволити втратити жодну рослину, тому ми старанно доглядали за кожною деревиною та кущем.

Увечері, коли сонце уже почало сідати, ми сіли до вечері. Ми насолоджувалися нашим трудом ір плодами нашої праці. М'ясо, приготовлене на нашій глиняній горнятці, було надзвичайно смачним. І ми всім співали й танцювали після обіду, відсвяткувавши успішне завершення дня.

Потім, після вечері, ми повернулися до наших хат та готувалися до наступного дня. Я відомий був у нашому селі, як наполегливий та старанний працівник, який ніколи не зупиняється досягнутия своїх цілей.

В середині 16-17 століття життя селянина України було нелегким та вимагаючим. Але ми селяни залишалися міцними й непохитними, працюючи наполегливо для забезпечення своїх родин. Наші дні були повними праці, але вони також були наповнені теплом сімейного об'єднання і радістю від того, що ми могли дбати про себе й один одного.