Question

Чому Людовік XIV вважав, що королі повинні вести публічне життя? ​

Answer 1

Объяснение:

Друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст. – період розквіту королівських дворів у Європі. Але взірцем королівського двору був двір „Короля Сонця”. Для себе Людовік XIV наказав побудувати за 18 км від Парижа, у Версалі, розкішну резиденцію. Королівський палац, оточений парками й майданами, мав нагадувати всім і кожному про велич його володаря. Навіть статую античного бога Юпітера було виліплено з обличчям Людовіка XІV. Сучасники приписували йому вислів “Держава — це я!”.

Коли король здійснював прогулянку по місту, вулиці оціплювалися і люди могли подивитися на короля з далеку. Коли королівська карета рухалася через місто, то всі мали чекати на колінах, поки вона не проїде. А якщо у кареті нікого не було, то карате віддавалися особливі почесті.

Людовік XIV вважав, що життя короля має бути публічним6 королі мають народжуватися і вмирати на очах у підданих. З цією метою він запровадив цілу систему церемоній, які супроводжвали життя короля. Кожен день о 10 годині вечера Людовік XIV вечеряв у присутності двору, який супроводжувався музикою. Придворний композитор написав спеціальну „Симфонію для вечерь короля”. Королівський стіл накривався навпроти каміну, а монарху у золоченій шкатульці тонкої ювелірної роботи підносилися ложка, вилка і ніж. З відціля і пійшов вислів „поставити прибор”.

Спальня короля була у центрі палацу, біля неї оберталося безліч народу. Існувала спеціальна церемонія вставання короля. Коли король вставав, то до його покоїв можна було заходити у такому порядку: члени королівської родини, потім – урядовці, згодом – особи, що мають посади при дворі, а на завершення – придворні. Стукати у двері королівських покоїв не дозволялося, лише шкребтися. Щоб вийти з кімнати, де знаходиться король, потрібно щоб двері відкрили спеціальні привратники. Коли кожен ранок король направлявся у часовню, у придворних була можливість поспілкуватися з королем або подати якесь прохання. Тому вихід короля зі спальні збирав багато придворних.

Церемонії, палаци, бали, утримання великого двору потребували величезних витрат. Оскільки абсолютний монарх вважав себе володарем усієї країни, то він не обмежував себе у витратах, які лягали важким тягарем на тих, хто сплачував податки. Астрономічні витрати королівського двору були однією з причин поразок Людовіка XIV наприкінці його життя.

Answer 2

Людовік XIV, також відомий як Сонцеклятий (Le Roi-Soleil), король Франції з 1643 по 1715 рік, вважав, що королі повинні вести публічне життя з кількох причин:

1. Легітимність та символіка влади: Людовік XIV вірив у те, що король був обраний Богом для керування країною, і його владу слід було демонструвати публічно, щоб підтвердити його легітимність та силу влади перед народом. Він розглядав себе як символ держави і влади.

2. Створення іміджу: Людовік XIV дуже ретельно працював над створенням свого іміджу як могутнього та величного монарха. Це допомагало зміцнити його авторитет серед підданих і ворогів.

3. Зміцнення централізованої влади: Він прагнув зосередити владу в своїх руках і піддавав королівській особі величезний публічний імідж, а також робив все можливе, щоб вирішити питання держави без залучення великої кількості чиновників чи шляхти.

4. Створення культу особистості: Людовік XIV розвивав культ своєї особистості, сприяючи відомій репутації французького короля та французької монархії взагалі. Цей культ був спрямований на підвищення патріотизму та підтримку його влади.

5. Контроль над дворянством: Ведення публічного життя також дозволяло королю контролювати дії та поведінку дворянства та шляхти, тримаючи їх під контролем та віддалено від їх родових укріплень.

Загалом, Людовік XIV був переконаний, що публічний образ короля є важливою складовою стабільності та сили французької монархії, і він активно сприяв його утриманню та підсиленню протягом свого довгого правління.

Answer 3

Людовік XIV, також відомий як Сонцекороль (Roi-Soleil), вважав, що королі повинні вести публічне життя з кількох важливих причин:

1. Централізація влади: Людовік XIV був прихильником абсолютної монархії, в якій король мав абсолютну владу над своєю країною. Він розглядав себе як символ влади та авторитету, і його публічне присутність і життя вважалися способом підтвердження цієї влади перед народом та дворянством.

2. Створення образу короля: Людовік XIV дуже дбав про свій образ як короля. Він вважав, що король повинен бути величним і має виглядати як найважливіша фігура в державі. Тому він активно публікував свої портрети та замовляв картини, які показували його велич та славу.

3. Підтримка монаршої ідеології: Людовік XIV розповсюджував ідею "Божественного права королів", яка вказувала на те, що король обранний Богом і що йому належить абсолютна влада. Публічне ведення життя короля допомагало зміцнювати цю ідеологію та підтримувати лояльність підданих.

4. Політичні рішення та спілкування з дворянством: Людовік XIV використовував свою публічну присутність для спілкування з дворянством та іншими важливими особами в державі. Це дозволяло йому керувати політичними процесами та забезпечувати стабільність у країні.

У підсумку, Людовік XIV вважав, що публічне життя короля є важливим для зміцнення його влади, підтримки монаршої ідеології та забезпечення стабільності у Франції.