Вопрос задан 22.10.2023 в 02:48. Предмет История. Спрашивает Метельский Саша.

Розвиток господарства Галичини у другій половині ХІХ стДопоможіть ​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Козко Софья.

Відповідь:

Розвиток господарства Галичини у другій половині ХІХ столітті Економічне становище Галичини було повільним,навіть погіршилося. Це було спричинено тим, що з 1861 р. (поява залізниці Львів — Відень) почалося широке залізничне будівництво, яке поєднало західноукраїнські землі з провідними промисловими центрами імперії. У край хлинув потік товарів з індустріально розвинених регіонів імперії (Австрія, Чехія), який розорив місцеві промисли та зруйнував усю традиційну систему господарювання. Швидко зростала  кількості населення. Місцева влад Галичини  намагалася урятувати ситуацію шляхом розвитку банківської й кредитної систем та залучення інвестицій.  Унаслідок цього почали швидко розвиватися нафтодобувна та лісозаготівельна галузі промисловості,які цікавили іностранців. Наприкінці XIX ст. іноземний капітал посів провідні позиції в економіці західноукраїнських земель. Великі фірми прибрали до своїх рук торгівлю, банки, цілі галузі промисловості.

Західноукраїнські міста залишалися центрами ремесла й торгівлі. Однак у складі місцевого купецтва українців майже не було. Абсолютну більшість у цьому секторі економіки становило єврейське купецтво. Завдяки їхній діяльності в краї було налагоджено економічні зв’язки між містами й селами.

На Галичіні були відсутністі основних експортних товарів, таких як пшениця чи цукровий буряк, що б  живили економічний розвиток   Імператорський уряд не тільки виявляв мало заінтересованості в тому, щоб покращити ситуацію в Галичині, але й виразно сприяв західним провінціям, запровадивши незбалансовані тарифи на  землі,  податки.

Галичані лишалися народом переважно аграрним. У 1900 р. близько 95% із них займалися сільським господарством. Лише близько 1 % працювали в промисловості (якою б мізерною вона не була) і якихось 0,2%—в торгівлі.

На селянах був борг за отримані в 1848 р. землі.Селяни підлягали прямому й непрямому оподаткуванню, включаючи утримання шкіл, шляхів тощо.Тягарем були сервитути .

Розвиток промислових галузіві:

нафтова-контроль за розвитком встановили  австрійські та німецькі підприємці,переробляли нафту на австрійських та угорських заводах

лісопильна-арена або купівля лісових масивів  іноземцями, вирубування лесів,до Карпат підведено зализницю

деревообробна-темпи розвитку дуже повільні,потреби у папері,меблі задовольнялись  за рахунок інших регіонів імперії або імпорту

легка промисловість- залишалась на стадії дрібногоремесла.Місцева продукція задовольніла лише потреби селян,міщани  носили імпортований одягта ін.

фабрично-заводська промисловість-розвиток повільний,,діяло мало державних фабрик,виникли верстви промислових робітників.

Висновок:Господарство Галичини у другій половині ХІХ столітті розвивалось дуже повільно,економічне становие  залишалося дуже тяжким,цей регіон був ринком збуту готової продукції з центральних регіонів імперії та джерелом надхоження сировини та дешової робочої сили на закордонні ринки праці.Не меньш тяжким було становие усільському господарстві,що не давало можливості його розвитку.

Пояснення:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

У другій половині ХІХ століття Галичина переживала складний період історії. Основні тенденції розвитку господарства в цей період були пов'язані з аграрним сектором, промисловістю та торгівлею. Ось деякі ключові аспекти цього періоду:

  1. Аграрний сектор:

    • Галичина була передовим регіоном у сільському господарстві. Основними галузями були сільське господарство та лісове господарство.
    • Розвиток земельних відносин. У середній частині XIX століття розпочалося деяке полегшення селянського стану. Але це було обмежене, і селяни все ще зазнавали обтяжень.
  2. Промисловість:

    • Важливими промисловими секторами були текстильна промисловість, деревообробка, харчова та легка промисловість.
    • Розвиток малого та середнього підприємництва. Виникали мануфактури та малі фабрики.
  3. Торгівля:

    • Міста Галичини були торговельними центрами. Вони мали важливе значення для обміну товарами між сільським та міським населенням.
    • Розвиток торгівлі сприяв розвитку культурного обміну та розширенню галузей економіки.
  4. Інфраструктура та транспорт:

    • Покращення транспортних комунікацій. З'явилися нові шляхи, залізниці, що сприяло збільшенню обсягів торгівлі та обміну товарами.
  5. Культурний розвиток:

    • Важливим аспектом був розвиток освіти та культури. В Галичині створювалися навчальні заклади, громадські організації, видавалися газети та журнали.
  6. Соціальні зміни:

    • Зростання національної свідомості. Відбувалося формування національних ідентичностей серед українського, польського та інших національних громадян.
  7. Економічні труднощі:

    • Однак, важливо зазначити, що Галичина також стикалася з економічними труднощами та соціальними конфліктами, особливо в зв'язку з проблемами земельних відносин.

Цей період в історії Галичини був дуже важливим для формування сучасного господарського обліку регіону. Зміни, що відбулися в XIX столітті, справили вплив на подальший розвиток та історію цього регіону.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос