Question

Помогите срочно пожалуйста: Чим управління в Новгорода відрізнялося від правління Київський Русі чи Галицько-Волинської держави?

Answer 1

Ответ:

Держава з єдиним центром в Києві розпалася з середині XII століття на 15, до початку XIII століття - на 50, а до XIV століття - майже на 250 князівств. Політично Русь стала схожа на клаптикову ковдру. Але не політичні причини і криваві князівські усобиці лежали в основі цього явища.

Так, наполегливою ​​і тривалою стала боротьба між владою та боярством в Галицько-Волинській землі, де боярство не раз зверталося за підтримкою до угорських і польських феодалів. Зрештою, цим скористалися сусідні держави, і литовські князі захопили Волинь, а поляки оволоділи Галичиною.

У Новгородській  землі боярство повністю підпорядкував князів, перетворивши Великий Новгород в своєрідну «боярську республіку». Новгород встановлює тісні торговельні зв'язки з Ганзейским союзом вільних міст

Новгородське віче - своєрідна форма державного управління (законодавчої влади) в Новгородській республіці. На думку академіка В. Л. Яніна, форму управління у вигляді «вічового ладу» або «боярської республіки», що обмежували владу князя, можна датувати «моментом укладення прецедентного (прийнятого за зразок) договору з князем Рюриком» (згідно з літописом, 862 роком) . Новгородське віче проіснувало більше шести століть, довше веч в інших російських землях - до 1478 року.

Объяснение:

Answer 2

Управління в Новгороді відрізнялося від правління Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ряді аспектів:

1. Географічне положення та економічні умови:

   • Новгород розташовувався на заході сучасної Росії, був ближче до Європи та мав зручний доступ до торговельних шляхів, що сприяло розвитку торгівлі та зовнішніх зв'язків.
   • Київська Русь розташовувалася у центральній та східній частині сучасної України та частково Росії, а Галицько-Волинська держава — на заході України та Білорусі. Їх географічне положення вплинуло на їхні економічні можливості та тип управління.

2. Політична організація:

   • Новгород був демократичною республікою, де важливі рішення приймалися загальним населенням на великих народних зборах — Вече.
   • Київська Русь та Галицько-Волинська держава мали монархічну форму правління, де владу здебільшого обіймали князі та їхні дружини.

3. Соціальна та етнічна структура:

   • Новгород мав відмінну соціальну структуру, включаючи більш рівномірний розподіл влади та більший акцент на роль городянства.
   • В Київській Русі та Галицько-Волинській державі існувала більш чітка ієрархічна соціальна структура зі значним впливом верховних правителів та князів.

4. Торговельні зв'язки та культурний вплив:

   • Новгород завдяки своєму географічному положенню був ближче до європейських торгових шляхів та мав активніші культурні та торговельні взаємовідносини з європейськими країнами.
   • Київська Русь та Галицько-Волинська держава також були важливими учасниками торговельних обмінів, але їхні торговельні шляхи були більш спрямовані на схід та південний схід.

Ці різниці управління виникали з різних умов та впливу культури та економіки на формування політичних та соціальних структур в кожній з держав.