Question

Працюймо самостійно. Завдання 3. Зробіть висновок про буденне життя украінських міщан Львова наприкінці 16 ст.​

Answer 1

Ответ:

після любецького зїзду відбулися ще кілька князівських зїздів але повністю своєї мети вони так і не досягли

Объяснение:

З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.

Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани».

Answer 2

В кінці XVI століття буденне життя українських міщан Львова було насиченим та різноманітним. Місто вже тоді було важливим торговим та культурним центром, і це вплинуло на життя його мешканців.

Міщани вели активний спосіб життя, брали участь у торгівлі та ремеслах. Розвивалася ткацька та кравецька справа, що свідчить про високий рівень ремесленників у місті. Торговельні шляхи прокладались через Львів, сприяючи економічному зростанню.

Культурний аспект також важливий: у Львові функціонували школи, де навчання проводилося латинською мовою. Містяни виявляли інтерес до мистецтва та архітектури, що сприяло створенню культурного оточення.

З іншого боку, соціальні відмінності були помітними: між міщанами та селянами існувала велика різниця у статусі та можливостях. Містяни прагнули зберегти свої привілеї та статус, що визначало їхнє щоденне життя.

Отже, на кінець XVI століття можна поглядати як на період розквіту та розвитку Львова, коли міщани активно взаємодіяли у сферах економіки, культури та освіти, але водночас існували соціальні розбіжності.