Вопрос задан 07.04.2021 в 19:57. Предмет История. Спрашивает Гатаулина Диана.

Висновок про буденне життя українських міщан Львова наприкінці 16століття. Допоможііііііііть будь

ласкааааа
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ковязин Никита.
З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.

Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани».
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Українські міщани Львова наприкінці 16 століття мали складне і різноманітне буденне життя. З одного боку, місто було центром культури, науки та торгівлі, що забезпечувало міщанам доступ до нових ідей, технологій та товарів. Місто було міжнародним центром, де перепліталися різні культури та національності, що надавало міщанам можливість спілкуватися з людьми з різних країн та вивчати нові мови.

З іншого боку, міщани жили у складних умовах соціальної нерівності. Багаті міщани мали можливість насолоджуватися розкішшю та комфортом, тоді як бідні міщани жили в скромних умовах та мали обмежений доступ до освіти та культури. Крім того, національні та релігійні конфлікти в той час додавали до напруженості у місті, що може бути було відчутно в буденному житті міщан.

Загалом, можна сказати, що буденне життя українських міщан Львова наприкінці 16 століття було складним і різноманітним, залежно від соціального статусу та національної приналежності. Однак, місто було центром культури та розвитку, що забезпечувало міщанам доступ до нових ідей та можливостей.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос