Question

Що свідчить про загострення "ірланського питання" в 1860-1880​ р. н. е.

Answer 1

Ответ:

це процес багатовікової дискримінації ірландців як у релігійній так і соціально-економічній площинах. Одним з каталізаторів послужила війна за незалежність, що спалахнула в Північній Америці, а також революція у Франції. На тлі цих подій, підкріплених власним бажанням звільнитися, і спалахнув в Ірландії національно-визвольний рух, що вилився у повстання 1798 року, яке було придушене з надзвичайною жорстокістю.

Під наполегливим тиском опозиції, англійський уряд був вимушений скасувати частину каральних законів. На короткий час була встановлена автономія ірландського парламенту. Але вже з 1 січня 1801 згідно з так званим «Актом про унію» була ліквідована парламентська автономія Ірландії: ірландський парламент скасований, а ірландські представники отримали деяке число місць в британському парламенті.

Попри 400-річну англійську колонізацію, ірландці не втратили своєї самобутності. Вони зберегли власну релігію, мову та культуру.

Наприкінці XIX ст. розгорнувся масовий рух ірландців за аграрну реформу і самоуправління (гомруль). Очолив рух Чарльз Парнелл, обраний до англійського парламенту в 1875 р. Він використовував усі можливі парламентські методи — обструкцію, позови, запити, аби тільки привернути увагу громадськості до проблем Ірландії.

У 1886 р. уряд Ґладстона вирішив внести на розгляд до парламенту закон про гомруль, але його було відхилено, що призвело до поразки лібералів на виборах. До влади майже на 20 років прийшли консерватори.

вот наверное

Answer 2

Загострення "ірландського питання" в 1860-1880 роках було періодом значних політичних і соціальних конфліктів в Ірландії та відносинах між Ірландією та Великою Британією. Ось деякі фактори, які свідчать про це загострення:

1. Земельні конфлікти: У цей період велика частина ірландського населення жила в бідності і залежала від земельних власників, які були переважно англійськими та англо-ірландськими. Селяни вимагали земельних реформ і передачі землі земельним орендарям.

2. Феніанський рух: Феніани були революційною ірландською організацією, яка прагнула до незалежності Ірландії від Великої Британії. Вони організовували збройні повстання та атаки в Ірландії та Великій Британії, що призвело до зростання напруги.

3. Закони про земельні власності: Велика Британія спробувала впровадити закони про земельну реформу, які розраховували на поліпшення умов селян та передачу їм більше землі. Однак ці закони не виконали очікуваних результатів, і селяни залишились незадоволеними.

4. Велика голодомор: Від 1845 до 1852 року Ірландія столкнулася з Великим голодомором, викликаним зараженням картоплі. Цей катастрофічний подія призвів до масового голоду, смертей та еміграції ірландців, і він глибоко вплинув на ірландську ідентичність та відносини з Великою Британією.

5. Політичні обставини: У 1860-1880 роках ірландські політичні лідери, такі як Чарльз Стюарт Парнелл, активно боролися за ірландські інтереси в британському парламенті. Вони вимагали більшої автономії для Ірландії та земельних реформ.

У результаті цих факторів загострення "ірландського питання" призвело до посилення вимог ірландської незалежності, збройних конфліктів і політичних реформ. Важливою подією стало утворення Ірландської парламентської партії та зусиль Чарльза Стюарта Парнелла для виборчого об'єднання сил ірландців у британському парламенті, що врешті-решт призвело до здобуття більшеї автономії для Ірландії з подальшою утворенням Ірландської держави в 1922 році.