Question

Зовнішня політика Османської імперії, Російської імперії та Речі Посполитої​

Answer 1

Ответ:

1) На початку 16 ст. Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Після взяття в 1453 р. Константинополя турки-османи вийшли за межі Азії і підкорили Балканський півострів. Вони володіли також Малою Азією і Кримським ханством, відчували себе господарями Чорного моря. У арабів турки захопили Сирію і частину Аравії разом із священними для мусульман містами Меккою і Мединою. Із завоюванням Єгипту до складу Османської держави увійшли землі на півночі Африки і контроль над важливими торговими центрами Середземномор'я. Підкорення чужих земель і постійне розширення кордонів імперії забезпечували потужні військо і флот.

2)Першим великим зіткненням другій чверті 18 ст. в яку була втягнута Росія, стала війна за польську спадщину (1733-1735рр). У 1735р. почалася друга в цьому столітті російсько-турецька війна (1735-1739рр). У цій війні Росія прагнула убезпечити свої південні кордони, постійно піддавалися агресії з боку Туреччини та Кримського ханства, забезпечити собі зручні торгові шляхи в Азію, а також повернути землі, втрачені за Прутським договіром 1711 р. Воєнні дії розгорнулися в нижній течії Дніпра, Молдавії і Криму. З великими труднощами і втратами російська армія в 1736 р. оволоділа Азовом, у 1737 р. - Очаковом. У 1739 р. сталася велика битва під Ставучанами, в результаті якого розбиті турецькі війська відступили і відкрили російським шлях до фортецями Хотин і Яссам.

3)Зовнішня політика Речі Посполитої розглядається на етапі після підписання Люблінської унії (1569р.) і до Вестфальського мирного договору. Саме в цей час Польща стала однією з наймогутніших держав Східної Європи.Зовнішня політика була представлена у двох напрямках. Перший напрямок —  це безрезультатні війни з Російською державою у першій половині 16ст. Польсько-литовські магнати намагалися зберігати своє панування на українських і білоруських землях. Для цього вони неодноразово втручалися у внутрішні справи Московії (чисельні «лжедмитрії», польсько-шведська інтервенція). Другим напрямком стали відносини з Туреччиною. Польсько-турецькі війни, які йшли зі змінним успіхом протягом 17ст., привели до втрати Польщею частини українських земель.Внутрішня слабкість Речі Посполитої призвела до серйозних втрат у зовнішній політиці. Занепад, який розпочався у 17ст., був результатом безперервних війн, що негативно вплинули на розвиток фільварково-панщинної системи.

Answer 2

Зовнішня політика Османської імперії, Російської імперії та Речі Посполитої мала значний вплив на події в Східній та Східній Європі протягом багатьох століть, особливо у період з 16-го до 19-го століть.

1. Османська імперія: Османська імперія була однією з найвпливовіших держав у Східній Європі та на Близькому Сході. Її політика була спрямована на збільшення територій та впливу. Вони проводили війни та укладали союзи з іншими країнами для досягнення своїх стратегічних цілей. Наприклад, вони вели війни з Російською імперією та Речі Посполитою за вплив на територіях Криму, України, Балкан та інших.

2. Російська імперія: Російська імперія також прагнула розширити свої кордони та вплив у Східній Європі та Азії. Відомі Російсько-турецькі війни (наприклад, війни 17-18 століть) були конфліктами між Російською імперією та Османською імперією за контроль над певними територіями, зокрема на півдні України та Криму.

3. Річ Посполита: Реч Посполита (Польсько-литовська держава) була важливим гравцем у східноєвропейській політиці. Її зовнішня політика часто спрямовувалася на відстоювання своїх інтересів у конфліктах з Османською імперією та Російською імперією, особливо у справах, що стосувалися територій на південному сході Європи та на Україні.

Ці три імперії вели постійні конфлікти та війни, переміщуючи кордони та вплив на своїх територіях. Ці битви та угоди мали важливий вплив на формування політичної карти сучасної Східної та Східної Європи.