Question

1. Визначте спільні й відмінні риси соціально- економічного розвитку українських земель порівняно з іншими країнами середньовічної Європи.​

Answer 1

Ответ:

Залізоробне виробництво краю було представлене головним чином руднями. В 1807-1811 рр. на території Східної Галичини діяло 12 залізних гут, 1825 р. - 15 (сім належали магнатам, сім - державі й одна - церкві). У 20-х роках XIX ст. у залізодобувній промисловості Галичини працювало 1400 найманих робітників. Крім цього, на допоміжних роботах (видобування і транспортування вугілля, видобування і підвіз руди, підсобні операції) широко використовувалася примусова праця панщинних селян, вуглярів, рудокопів та ін. (близько 6 тис. чол.).

Багата сировинна база західного регіону України сприяла значному розвитку солевидобувної промисловості. Це в першу чергу стосувалося Закарпаття. Тут відбувалися позитивні зміни в техніці й технології солевидобутку, зокрема, відкритий спосіб добування замінився підземним. На всіх соляних рудниках працювало близько 1200 чол., з яких 2/3 становили німецькі вільнонаймані робітники.

За обсягом виробленої продукції до найпродуктивніших підприємств цієї галузі у Східній Галичині належала солеварня у с. Стара Сіль. За 55 років (1788-1841) тут було вироблено понад 2670,8 тис. центнерів солі. Прикарпатська сіль забезпечувала господарські потреби Галичини і Буковини, вивозилась за кордон. На солеварнях краю використовувалася вільнонаймана праця (за винятком доставки дерева, вивезення солі та деяких інших допоміжних робіт).

   

У 50-х роках XIX ст. у різних місцях галицького Прикарпаття видобувалася нафта, яка використовувалась як колісна мазь, а також для освітлення. Працювали кілька дрібних нафтоперегінних підприємств. Але промислового значення нафта в той час ще не мала. Майже 10 тис. тонн на рік видобувалося бурого вугілля (у Довкійському та Коломийському округах).

Негативно вплинув на молоду західноукраїнську промисловість початок промислового перевороту в німецьких і чеських провінціях Австрії. Ремесло і мануфактура краю не могли витримати конкуренції виробів фабрично-заводської промисловості. Навіть цукроваріння, що виникло в 20-х роках XIX ст. і спочатку добре розвивалося, незабаром у зв'язку з бурхливим розвитком виробництва цукру в Чехії, стало другорядним.

Внаслідок антиукраїнської політики австрійського уряду та через інші причини не було введено в дію збудовану на початку 40-х років суконну фабрику в Заложцях Золочівської округи, через короткий час після відкриття були ліквідовані механічні прядильні й ткацькі підприємства в Яворові, Бродах, Заліщиках, Тленянах та ін.

Протягом першої половини XIX ст. основою економіки краю залишалось сільське господарство, головним чином землеробство. Більше половини земельних угідь належало поміщикам і казні, менше половини - селянським господарствам. Традиційно невисокий рівень агрокультури зумовлював низьку врожайність, особливо в селянських господарствах. Повільними темпами розвивалось і тваринництво.

Феодально-кріпосницьке сільське господарство західноукраїнських земель, не витримуючи конкуренції на міжнародному ринку з капіталістичним сільським господарством європейських країн, виявляло тенденцію до занепаду, яка переросла в кризу в середині 40-х років. Шукаючи виходу з кризи, поміщики вдавались до екстенсивних методів господарювання - поширювали свої володіння за рахунок селянських земель, посилювали експлуатацію селян. Лише незначна частина поміщицьких господарств еволюціонувала в капіталістичному напрямі.

Антиселянська експансія поміщиків знаходила свій вираз у поступовому збільшенні феодальних повинностей селян, насамперед панщини, яка практично відбирала у них більшу частину робочого часу. Позаекономічний примус, суцільне насильство не тільки вели до поступового розорення і деградації селянських господарств, а й підривали тим самим основи поміщицьких господарств. Усе це викликало різке загострення соціальних суперечностей на селі. Тому революція 1848 р. створила умови для скасування всіх пережитків кріпосництва.

Імператор Фердинанд І 17 квітня 1848 року видав Закон про скасування феодальних повинностей селян Галичини.

У Законі вказувалось:

Объяснение:

Answer 2

Середньовічний соціально-економічний розвиток українських земель мав свої спільні й відмінні риси порівняно з іншими країнами середньовічної Європи. Давайте розглянемо деякі з них:

Спільні риси:

1. Феодальна система: Українські землі, подібно до багатьох інших європейських країн середньовіччя, були організовані на основі феодальної системи. Суспільство було розділене на верхній шар (феодали) і нижній шар (селяни), які працювали на феодалів у обмін на земельні ділянки та захист.

2. Аграрна економіка: Сільське господарство було основною галуззю економіки на українських землях, аналогічно до інших європейських країн середньовіччя. Вирощувані культури та управління землею можуть варіюватися в залежності від регіону.

3. Культурна різноманітність: Українські землі були культурно різноманітними і мали вплив від різних європейських та азійських культур, особливо завдяки своєму місцезнаходженню на шляху торгових шляхів.

Відмінні риси:

1. Вплив Візантії і Великого Князівства Київського: Українські землі мали більший вплив Візантії (Візантійської імперії) та Київського Великого Князівства порівняно з заходними європейськими країнами. Це вплинуло на християнізацію та культурний розвиток регіону.

2. Монгольське панування: У 13-14 століттях українські землі пережили монгольське панування, яке суттєво вплинуло на економіку та культуру регіону. Це було відмінною подією порівняно з іншими середньовічними європейськими країнами.

3. Політична роздробленість: Українські землі були розділені на багато малих феодальних князівств та князівств, що відрізняється від об'єднаних королівств, які існували в деяких західних європейських країнах.

4. Польське та литовське впливи: У пізньому середньовіччі польська та литовська держави поширили свій вплив на частині українських земель, що спричинило вплив їхньої культури та політики.

Отже, українські землі в середньовіччі мали спільні риси з іншими європейськими країнами, але також мали свої унікальні особливості через свою історію, місцезнаходження та вплив сусідніх держав.