Question

Розкажіть про «світову політику» Німеччини наприкінці XIX — на початку XX ст.

Answer 1

Ответ:Німеччина кінця 19-го та початку 20-го століття була державою, яка швидко індустріалізувалася та розвивалася. Під керівництвом канцлера Отто фон Бісмарка Німеччина стала домінуючою силою на європейському континенті та уклала союзи з Австро-Угорщиною та Італією, відомі як Троїстий союз. Проте зростання могутності та агресивність Німеччини почали спричиняти напругу в стосунках з іншими європейськими державами, зокрема з Великобританією та Францією. Ця напруженість разом зі складною мережею альянсів зрештою призвела до початку Першої світової війни в 1914 році. Після війни Німеччина була змушена взяти на себе відповідальність за конфлікт і сплатити значні репарації, що призвело до політичної та економічної нестабільності, що сприяло до підйому нацистської партії і, зрештою, до Другої світової війни

Объяснение:

Answer 2

Ответ:

Перехід Німеччини до «світової політики»

Наприкінці XIX ст. в Німеччині активно поширювалась імперська ідея колоніальних загарбань, створення потужної армії та військово-морського флоту.

Однією з найважливіших ознак Німецької імперії була мілітаризація суспільного життя країни. Імператор Вільгельм II намагався надолужити згаяний О. фон Бісмарком час у завоюванні колоній і вважав своєю високою місією забезпечення Німеччині світового панування.

Особливо його цікавили Схід і Балкани, куди мав спрямовуватися «Drang nach Osten» («похід на схід»). У своїх планах він спирався на доктрину «пангерманізму», згідно з якою німці мають «історичне право» панувати над іншими народами. Пангерманісти закликали проводити політику сили щодо інших держав, створювати потужні флот та армію, готуватися до війни за переділ світу.

Объяснение:

нашла в інтернеті

Answer 3

На початку XX століття Німеччина відігравала важливу роль у світовій політиці і була однією з провідних держав у Європі. Німецька імперія, яка була створена в 1871 році після Франко-пруської війни, була сильною економічною і військовою державою, і її політика великою мірою впливала на міжнародні події.

Основні аспекти «світової політики» Німеччини наприкінці XIX — на початку XX століття включають:

1. Політика імперіалізму: Подібно до інших великих європейських держав, Німеччина активно втручалася у змагання за колонії та вплив у світі. Вона прагнула збільшити свої зовнішні володіння і займала Африку, Океанію та інші регіони.

2. Змагання з іншими державами: Німеччина знаходилася в центрі складних політичних відносин з іншими великими державами, такими як Велика Британія, Франція і Росія. Змагання за вплив та ресурси в Європі та світі призводило до напружених відносин і конфліктів.

3. Зовнішня політика Отто фон Бісмарка: Перший канцлер Німецької імперії, Отто фон Бісмарк, розробив систему союзів для збереження міжнародного стабільності. Його дипломатична вправність дозволила Німеччині підтримувати відносини з Росією та Австро-Угорщиною, а також надало їй деякий контроль над Європою.

4. Зміна геополітичних обставин: Після відставки Бісмарка в 1890 році і приходу до влади імператора Вільгельма II, німецька зовнішня політика різко змінилася. Новий керівник був більш амбіційним і агресивним, що призвело до зростаючої напруги в міжнародних відносинах.

5. Шлях до Першої світової війни: Наприкінці XIX століття та на початку XX століття німецька зовнішня політика призвела до ускладнення міжнародних відносин і була однією з причин виникнення Першої світової війни. Завершення війни в 1918 році призвело до краху імперії та створення Веймарської республіки.

Усі ці фактори сприяли складним відносинам між Німеччиною та іншими державами на міжнародній арені та визначили історичний контекст, у якому розвивалася німецька зовнішня політика наприкінці XIX — на початку XX століття.