Question

СРОЧНО!!!!!!!!!ДАЮ 57 БАЛОВ!!!!!!!!! Складіть план розповіді «Трудова еміграція»

Answer 1

Ответ:

Трудова еміграція (міграція)

Хронічне малоземелля і злидні стали головними причинами, які штовхала українців у пошуках кращої долі в інших землях.

Трудова еміграція почалася у 1877 р., коли перша хвиля українських переселенців, прибувши із Закарпаття до США, влилася в лави шахтарів штату Пенсільванія. Найбільше ж українські селяни прагнули одержати для сільськогосподарського обробітку земельну ділянку - гомстед (земельна ділянка, яка надавалася з державних земельних фондів на пільгових умовах у США та Канаді тим, хто бажав вести фермерське господарство).

Наприкінці XIX ст. не набагато меншою за кількістю була українська іммігрантська громада Канади. Переважну більшість становили галицькі та буковинські українці. Вони селилися на безлюдних місцях Західної Канади, де й одержували гомстеди. Отримавши власне господарство, сусіди по гомстедах будували свої житла, утворювали поселення з церквою, школою, поштою. Так виникли українські селища. Як і українці-першопоселенці у США, їхні земляки в Канаді одне з перших своїх селищ також назвали Україною.

У новозбудованих селищах українські іммігранти зберігали національні традиції – і в особливостях будівництва житла, і в декоративно-ужитковому мистецтві (меблі, посуд, одяг).. Масова еміграція західноукраїнського селянства розпочалася у 80-х pp. XIX ст., а найбільших розмірів досягла на початку XX ст. Відбувалася вона у формах постійної переселенської й тимчасової заробіткової еміграції. Постійна переселенська еміграція відбувалася переважно до Бразилії, Аргентини, США і Канади. На тимчасові сезонні роботи західноукраїнські селяни щорічно виїздили до сусідніх країн – Угорщини, Західної Австрії, Німеччини, Румунії, Росії, Франції та інших країн.

Основна маса постійних емігрантів вирушала за океан. Для організації набору й перевезення переселенців існували спеціальні компанії. їхні агенти розповсюджували листівки, у яких змальовували принадні умови переїзду та поселення на нових землях, обіцяли селянам можливість безкоштовного отримання землі, добру платню у промисловому та сільськогосподарському виробництві. Агенти компаній були зацікавлені у збільшенні кількості емігрантів, оскільки отримували за кожного завербованого гроші: за дорослого – 5 доларів і 2 долари за дитину. При цьому умови перевезення через океан більшості західноукраїнських селян вельми нагадували транспортування африканських рабів у минулі часи. За другу половину XIX ст. зі Східної Галичини й Північної Буковини виїхало в пошуках кращої долі за океан близько 250 тис. осіб. Закарпаття упродовж 1871–1900 pp. залишили 170 тис. переселенців.

На нових місцях українські емігранти опинялись у тяжких і незвичних умовах. Для пристосування до нових умов економічного, соціального й культурного життя потрібен був певний час. Для переважної більшості українців він був тяжким і тривалим.

Перша хвиля трудової еміграції з західноукраїнських земель тривала до початку Першої світової війни. У цілому вона була частиною світового міграційного процесу, що особливо активізувався на зламі XIX–XX ст. За масштабами вона переважала всі наступні хвилі української еміграції. її вислідом стала поява на Американському континенті значної української діаспори.

Объяснение:

Answer 2

Трудова еміграція (міграція)

Хронічне малоземелля і злидні стали головними причинами, які штовхала українців у пошуках кращої долі в інших землях.

Трудова еміграція почалася у 1877 р., коли перша хвиля українських переселенців, прибувши із Закарпаття до США, влилася в лави шахтарів штату Пенсільванія. Найбільше ж українські селяни прагнули одержати для сільськогосподарського обробітку земельну ділянку - гомстед (земельна ділянка, яка надавалася з державних земельних фондів на пільгових умовах у США та Канаді тим, хто бажав вести фермерське господарство).

Наприкінці XIX ст. не набагато меншою за кількістю була українська іммігрантська громада Канади. Переважну більшість становили галицькі та буковинські українці. Вони селилися на безлюдних місцях Західної Канади, де й одержували гомстеди. Отримавши власне господарство, сусіди по гомстедах будували свої житла, утворювали поселення з церквою, школою, поштою. Так виникли українські селища. Як і українці-першопоселенці у США, їхні земляки в Канаді одне з перших своїх селищ також назвали Україною.

У новозбудованих селищах українські іммігранти зберігали національні традиції – і в особливостях будівництва житла, і в декоративно-ужитковому мистецтві (меблі, посуд, одяг).. Масова еміграція західноукраїнського селянства розпочалася у 80-х pp. XIX ст., а найбільших розмірів досягла на початку XX ст. Відбувалася вона у формах постійної переселенської й тимчасової заробіткової еміграції. Постійна переселенська еміграція відбувалася переважно до Бразилії, Аргентини, США і Канади. На тимчасові сезонні роботи західноукраїнські селяни щорічно виїздили до сусідніх країн – Угорщини, Західної Австрії, Німеччини, Румунії, Росії, Франції та інших країн.

Основна маса постійних емігрантів вирушала за океан. Для організації набору й перевезення переселенців існували спеціальні компанії. їхні агенти розповсюджували листівки, у яких змальовували принадні умови переїзду та поселення на нових землях, обіцяли селянам можливість безкоштовного отримання землі, добру платню у промисловому та сільськогосподарському виробництві. Агенти компаній були зацікавлені у збільшенні кількості емігрантів, оскільки отримували за кожного завербованого гроші: за дорослого – 5 доларів і 2 долари за дитину. При цьому умови перевезення через океан більшості західноукраїнських селян вельми нагадували транспортування африканських рабів у минулі часи. За другу половину XIX ст. зі Східної Галичини й Північної Буковини виїхало в пошуках кращої долі за океан близько 250 тис. осіб. Закарпаття упродовж 1871–1900 pp. залишили 170 тис. переселенців.

На нових місцях українські емігранти опинялись у тяжких і незвичних умовах. Для пристосування до нових умов економічного, соціального й культурного життя потрібен був певний час. Для переважної більшості українців він був тяжким і тривалим.

Перша хвиля трудової еміграції з західноукраїнських земель тривала до початку Першої світової війни. У цілому вона була частиною світового міграційного процесу, що особливо активізувався на зламі XIX–XX ст. За масштабами вона переважала всі наступні хвилі української еміграції. її вислідом стала поява на Американському континенті значної української діаспори.

Пояснення:

Answer 3

Звісно, ось можливий план розповіді на тему "Трудова еміграція" з 57-ма балами:

I. Вступ A. Визначення трудової еміграції B. Значення та актуальність теми

II. Причини трудової еміграції A. Економічні фактори 1. Низькі заробітні плати 2. Безробіття 3. Відсутність можливостей для кар'єрного зростання B. Соціальні фактори 1. Нестабільна політична ситуація 2. Недостатність соціального захисту C. Культурні фактори 1. Потяг до вивчення інших культур 2. Можливість спілкування на інших мовах

III. Напрями трудової еміграції A. Тимчасова еміграція (наприклад, сезонна робота) B. Постійна еміграція (переселення на постійне місце проживання) C. Спеціалізована еміграція (робота у вузькоспеціалізованих галузях)

IV. Популярні країни для трудової еміграції A. Сполучені Штати Америки B. Канада C. Австралія D. Країни Європейського Союзу

V. Вигоди та ризики трудової еміграції A. Економічні переваги (заробітна плата, економічні можливості) B. Культурний обмін та особистий розвиток C. Соціальні та правові ризики (міграційні проблеми, вид на проживання)

VI. Способи підготовки до трудової еміграції A. Отримання необхідних віз та документів B. Пошук роботи за кордоном C. Навчання мови та культурний адаптація

VII. Підсумок та висновки A. Важливість трудової еміграції для окремої особи та суспільства B. Заклик до обережності та обміркування при прийнятті рішення про трудову еміграцію

VIII. Питання від глядачів/слухачів

IX. Заключення

Цей план допоможе вам структурувати вашу розповідь про трудову еміграцію та дати інформативну та змістовну презентацію на цю тему. Бажаю вам успіху з вашим виступом!