Question

Як складалися передумови загострення сербо-хорватських протиріч?

Answer 1

Відповідь:

По завершенні Другої світової війни в Югославії була ліквідована монархія і 29 листопада 1945 року проголошена Демократична Федеративна Югославія, перейменована наступного року у Федеративну Народну Республіку Югославія (ФНРЮ), до складу якої увійшли шість республік і два автономні краї.

У 80-х роках після смерті Тіто в Югославії настала економічна та моральна криза, що зрештою призвело до появи вкрай негативних явищ у суспільній свідомості. Зокрема, сербська інтелігенція (більша частина якої сповідувала радикальні ультранаціоналістичні погляди) вирішила, що настав час для вирішального наступу на права не сербської меншості. Екстремістські настрої були виражені у Меморандумі Сербської академії наук і мистецтв, який оцінюють як такий, що містить фашистські заяви і заклики, серед яких заклики до перетворення Югославії з федеративної на сербську національну державу, а також заклики до геноциду певних етносів, зокрема заклик до «деалбанізації» Косова. Вважається, що саме цей Меморандум, який був оприлюднений у белградській газеті «Вечерне новіне» у 1986 році, зробив ключовий внесок у розпад Югославії та початок югославських воєн. За іронією долі, попри те, що майже всі сербські політичні лідери засудили цей меморандум, їхні подальші дії були фактично впровадженням основних його положень на практиці.

В останні роки існування Югославії відносини між союзними республіками погіршились. Економічно розвинені Словенія та Хорватія виступали за розширення своїх автономій, натомість Сербія за більш унітарну державу. Усвідомивши, що згоди не дійти, Словенія та Хорватія розпочали дії, спрямовані на здобуття незалежності.

Листопадові вибори 1990 р. дали перемогу прокомуністичним (просербським) силам у Сербії і Чорногорії, Боснії і Герцеговині та Македонії.

У відповідь Словенія і Хорватія, де до влади прийшли націоналісти, прийняли нові конституції і висловили намір вийти з федерації. На референдумах у Словенії (88,5 % — за) і Хорватії (95 % — за) більшість населення висловилася за незалежність. Союзне керівництво, переважну частину якого становили серби, виступило за збереження єдності будь-якою ціною.

До моменту розвалу Югославії Хорватія була другою за чисельністю республікою федеративної держави. На її території проживало 4 784 300 осіб. Більшу частину жителів республіки становили хорвати (78,09% населення), сербів було значно менше (12,15% від загальної чисельності населення), решта жителів Хорватії були представниками інших етнічних груп. Ситуація ускладнювалася тим, що сербські і хорватські анклави були перемішані, що неймовірно ускладнило державне «розлучення» і в подальшому призвело до формування чергового вогнища напруженості в сепаратистській квазідержаві Сербській Країні.

Пояснення:

Answer 2

Події, які передували загостренню сербо-хорватських протиріч, мають глибокі історичні корені і включають в себе різні політичні, соціальні і культурні чинники. Ось деякі з найважливіших передумов, які сприяли конфлікту:

1. Історичні суперечності: Серби і хорвати мали довгу історію взаємодії та суперечок. Їхні історичні території часто перекривалися, і це призводило до конфліктів щодо кордонів і прав на певні землі.

2. Національність і культурні різниці: Серби і хорвати мають відмінну національну ідентичність, мови та культурні традиції. Ці різниці створювали сприятливу почву для національного або етнічного патріотизму, який впливав на конфлікт.

3. Політичні амбіції: Після розпаду колишньої Югославії, Сербія та Хорватія стали незалежними державами. В обох країнах були політичні лідери, які використовували націоналізм для зміцнення своєї влади і отримання підтримки.

4. Економічні труднощі: Економічні труднощі після розпаду Югославії призвели до загострення ситуації в обох країнах. Нещасливі економічні обставини можуть підштовхнути суспільство до пошуку ворога для відволікання уваги від проблем.

5. Політичні маніпуляції і пропаганда: Політичні лідери і ЗМІ можуть використовувати пропаганду та маніпуляції, щоб збільшити ворожнечу між етнічними групами і зміцнити свою владу. У сербо-хорватському конфлікті також було використано медіа для поширення ворожнечі.

Ці передумови, разом із іншими факторами, призвели до ескалації напруги і відкритого конфлікту між сербами і хорватами під час розпаду колишньої Югославії в 1990-х роках. Конфлікт призвів до важких наслідків і гуманітарної кризи в регіоні, включаючи етнічне очищення і втрати життів.