Question

1 Доведіть, що починаючи з Петра Першого йде цілеспрямована політика ліквідації автономії України. Чим пояснюється така політика? Допоможіть будь ласка!!! Срочно !!​

Answer 1

Відповідь:

Знизу

Пояснення:

Починаючи з Петра Першого, можна спостерігати цілеспрямовану політику ліквідації автономії України. Після відновлення Української держави в 1917 році, було створено Українську Народну Республіку, але вона не отримала підтримки від Радянської Росії та її союзників. Після перемоги комуністів у громадянській війні було оголошено заснування Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) в складі Радянського Союзу. У 1922 році створено СРСР, у складі якого була УРСР. У 1920-х роках, за часів наркому освіти Миколи Скрипника, була проведена політика "українізації", спрямована на зміцнення української культури та історії. Однак, ця політика була припинена після смерті Скрипника, а за період сталінізму розпочалася політика "русифікації" та централізації влади, яка спрямовувалася на знищення автономії та культурних особливостей національних республік, зокрема Української РСР.

В 1930-х роках було проведено голодомор, який мав на меті приборкати українську національну свідомість та позбутися від активної частини української інтелігенції. Під час Другої світової війни, було створено Українську Державу під керівництвом Степана Бандери, яка була офіційно визнана трьома державами. Проте, на початку 1950-х років Радянський Союз здійснив репресії проти української національної еліти, і було прийняте рішення про ліквідацію автономії Української РСР. Ця політика тривала і після розпаду Радянського Союзу, включаючи припинення української мови як державної мови і обмеження української культури та історії. Пояснення такої політики полягало в бажанні центральної влади зберегти свій контроль над Україною та позбутися будь-яких проявів української національної свідомості, які могли б підірвати її авторитет та стабільність.

Answer 2

Політика ліквідації автономії України почалася ще з Петра Першого і тривала протягом багатьох років у різних формах та етапах. Цю політику можна пояснити декількома ключовими факторами:

1. Імперська амбіція Російської імперії: Петро Перший і його наступники вважали Україну важливою складовою своєї імперії і прагнули утримувати контроль над цією територією. Вони домагалися уніфікації культурно-етнічної і політичної сфери в межах Російської імперії, що суперечило існуючій автономії та особливостям України.

2. Централізація влади: Російські владарі прагнули збільшити свій контроль над всіма регіонами і територіями Російської імперії. Це передбачало централізацію влади та пригнічення будь-яких спроб регіональної або місцевої самоуправління, включаючи українську автономію.

3. Релігійний аспект: Католицька та греко-католицька церква мали значний вплив в Україні, але російські владарі прагнули підкорити церковний сектор під владою Російської православної церкви, що також сприяло ліквідації української автономії.

4. Політика русифікації: Однією зі складових цієї політики була спроба русифікації українського населення через обмеження використання української мови та культури, а також примусову асиміляцію.

5. Внутрішні та зовнішні загрози: Російська імперія стикалася з різними внутрішніми та зовнішніми загрозами, і владарі часто вбачали українську автономію як можливий джерело непокоїв і потенційний засіб для ворожо налаштованих сил.

Ці фактори спільно сприяли цілеспрямованій політиці ліквідації автономії України, яка розвивалася на протязі багатьох століть і завершилася лише з виходом Російської імперії з історії внаслідок подій, які відбулися в кінці 19-го та на початку 20-го століть, включаючи революцію 1917 року і громадянську війну в Росії.