Question

Охарактеризуйте суспільну організацію та господарські заняття. * Напишіть оповідання "Один день із життя давніх слов'ян"

Answer 1

Відповідь:

Пояснення:

ага

Один день із життя давніх слов'ян

Сонце тільки-но зійшло, огортаючи світ кришталевим променем ранкового тепла. В давньому слов'янському селі поступово оживають жителі. Кожен займається своїми господарськими заняттями, сповненими давніх традицій і мудрості.

У селі зазвучали злагоджені звуки ткацького верстата, де досвідчена ремісниця Анна виробляє нитки з льону, що росте на полях навколо. Прилегла до неї стара дерев'яна горниця, де хатній огонь розгортається, готуючи вечерю.

Недалеко від ткацького верстата, вибухає шум річки, де рибалка Іван розташував свою дерев'яну лодку. Він відправляється на ранковий полювання за свіжою рибою, яка стане частиною вечері села.

Серед села побачиш багато інших занять. Чоловіки займаються обробкою землі, викорчовуючи неврожайну траву та саджаючи на її місці зернові культури. Жінки розподіляють обов'язки у господарстві, миють білизну у струмках річки, доглядають за тваринами.

У центрі села розміщена святкова площа, де збираються жителі для спільних забав та обговорень. Тут відбуваються танці, співи та різноманітні народні гуляння, які згуртовують селян і зміцнюють їхні зв'язки.

Answer 2

Суспільна організація давніх слов'ян базувалася на племенах, які об'єднували родові групи. Кожне плем'я мало свого вождя, і суспільство було розділене на верстви: воїнів, селян і жерців. Важливою частиною їх культури було вірування в різних богів та природні сили, що впливали на їхнє життя.

Господарські заняття давніх слов'ян включали сільське господарство, скотарство, мисливство та рибальство. Вони вирощували зерно (основною культурою було жито), лікарські трави, а також заводили худобу, включаючи велику рогату худобу, свиней та домашнього птицю. Важливим аспектом було збирання меду та інших лісових ресурсів.

Отже, основними господарськими заняттями давніх слов'ян були сільське господарство та скотарство, які забезпечували харчування і інші потреби їхнього суспільства.

Оповідання "Один день із життя давніх слов'ян":

У лісі, де густі дерева створювали мрійливу тінь, розташоване було невелике село слов'ян. Ранок розпочався з вигуків пісні вождя, який вітав сонце й благословляв день. Він стояв на вершині високого валу, а знизу гори чулися відгуки його слів, що линулися від губ до губ.

Першими встали селяни, готуючись до тяжкої роботи на полях. Вони взяли свої рогатки та сокири, готові розпочати роботу. Земля була священною, і вони завжди дбали про неї з повагою. Сіяли жито та вирубували дерева, роблячи нові поля.

У той час, як селяни працювали на землі, воїни готувалися до тренувань і збройних навчань. Вони були оберігами села та готові були вступити в бій, якщо село зазнало б загрози. Їх обладунки були ретельно виготовлені і прикрашені символами богів.

У цей час жерці займались обрядами та молитвами до богів. Вони приносили жертви, щоб забезпечити добробут селу та благополуччя. Кожен обряд був завершений спільним святковим обідом, на якому всі жителі села об'єднувалися.

А коли сонце сідало на горизонті, всі поверталися до своїх оселень, щасливі за минулий день та готові до нових викликів завтрашнього дня. Вони жили в гармонії з природою та богами, пильнуючи свою землю і одне одного. Так проходив один день із життя давніх слов'ян, сповнений праці, віри та спільності.