Вопрос задан 23.09.2023 в 15:59. Предмет История. Спрашивает Шатилов Павел.

Розвиток освіти та культури у першій половині XIX у Наддніпрянській Україні. розгорнута

відповідь, ДОПОМОЖІТЬ ​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Кондратьев Ден.

Відповідь:

Протягом першої половини XIX ст. культурна праця інтелігенції у Наддніпрянській Україні розвивалася у таких трьох основних напрямах.

* збирання історичних документів, фольклору, старожитностей;

* відродження національної мови, активне впровадження її в літературу, освіту, театр;

* створення політичних організацій, одним із завдань яких була пропаганда національної незалежності.

Негативний вплив  був у зв"язку з  відсутност власної державності, національне гноблення та імперські кордони, що ігнорували українську етнічну територію;

Крім того, русифікація та культ урна асиміляція українців наддніпрянців здійснювалися в Росії насильницькими методами;

Однак, була потреба у кваліфікованих кадрах для промисловості, сільського господарства і торгівлі,почалося  українське національне відродження,сказувався  вплив передових західноєвропейських ідей.Культура та освіта розвивались у Наддніпрянській Україні. ,але повільніше ніж у західних частинах України..

Національне відродження в галузі літературі пов’язане із творчістю І.Котляревського, автора поеми «Енеїда» ,Бодянського,.Шевченка.В їх  творчості знайшли відображення найболючіші проблеми життя українців і України.

музична культура XIX ст. відзначено творчості великих майстрів хорової справи М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя.

Український театр на початку XIX ст.практично не їснував,були . лише російські й польські були професійні трупи і палацово-помігцицькі театри на Наддніпрянщині.Виникали садибні  театри  великих землевласників та домашні аматорські театри, до роботи в яких залучались як окремі кріпаки, так і великі кріпацькі трупи.

Видатні діячі театрального мистецтва  того часу( Щепкін, Карпо Соленик.,Данило Жураховський, Карл Зелінський, Теофіл Домбровський, Петро Репановський, Дмитро Зубович, Дмитро Дмитренко,Любов Млотковська, Аграфена Кравченко та ін.)

Почалося збирання і публікації творів народної поезії.               Характерним явищем культури періоду став романтизм. Він відображав розчарування в ідеалах Просвітництва, прагнув безмежної свободи, удосконалення й оновлення, стверджував неповторність людської особистості, охопив усі сфери тогочасного духовного життя, відкрив шлях для дальшого розвитку культури.

Найвищим досягненням українського мистецтва першої половини XIX ст. стала творчість Т. Шевченка; він написав понад 130 портретів

Розвиток архітектури в цей період здійснювався у стилі класицизму. Провідна роль належала містобудуванню.З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень

Класицизм, який був офіційним стилем, одночасно виражав високий громадянський пафос, патріотичні настрої. Це знайшло відображення у монументальній скульптурі, яка витримана у дусі античності(Благовіщенський собор у Ніжині (1802-1815), палаців Розумовського в Батурині, Воронцова в Одесі та Сімферополі).

Освіта розвивалась  повільно,але всеодно були значні зміни у ії розвитку.

У  1802 р. в Російській імперії було створено Міністерство освіти, яке взяло шкільництво під повний контроль. На місцях його здійснювала адміністрація Харківського, Київського та Одеського навчальних округів. Система шкіл в Україні не охоплювала початковим навчанням усіх дітей шкільного віку. Русифікаторська політика царизму в Україні гальмувала розвиток національної школи.

З 1803 р.було  чотири типи шкіл:

* парафіяльні; повітові; губернські (гімназії); університети.  

У 1805 р. відкрився університет  в Харкові, ініціатор - В. Каразин;,у 1834 р.-університет в Києві  .Крім університетів, іншим типом вищих навчальних закладів були ліцеї, яких у Наддніпрянщині було три: у Волині,в Одесі , Ніжині.

Розвиток промисловості вимагав створення мережі професійних закладів. У Полтаві і Херсоні відкрилися училища для підготовки службовців державних установ. В Одесі-садівниче училище, землеробське у Харкові, землемірне у Кременці,  торгівельного мореплавства у Херсоні.

У Російській імперії царський уряд нав’язував в Україні таку систему освіти, яка повинна була задовольнити потреби держави в освічених кадрах, але одночасно знищувала національну свідомість українців, насаджувала почуття меншовартості, створювала уяву про провідну роль росіян у житті української нації.

В цей період зароджується наукове історіописання(труди Д.Бантиш-Каменського, М.Маркевича, Д.Зубрицького)

Осередками науково-дослідної діяльності  були вищі навчальні заклади, державні установи та громадські фахові товариствана Харківщині та у Миколаєві та ін).

Пояснення:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Розвиток освіти та культури в першій половині XIX століття в Наддніпрянській Україні був складним та важливим періодом в історії регіону. Цей час відзначався численними змінами у суспільстві, політиці та культурі, що відіграли важливу роль у становленні національної свідомості та ідентичності українського народу. Ось деякі ключові аспекти розвитку освіти та культури у Наддніпрянській Україні протягом цього періоду:

  1. Уніфікація мови: Один із найважливіших аспектів був зусиль уніфікації української мови. Григорій Сковорода, Іван Пулюй та інші видатні особистості працювали над створенням літературної мови та орфографічних правил.

  2. Освіта: У цей період було багато спроб покращити систему освіти. Зокрема, педагогічна діяльність Михайла Грушевського та інших освітян спрямовувалася на розвиток освіти серед населення. Також виникали освітні заклади, такі як гімназії та колегіуми.

  3. Література та культурні видання: Важливою частиною цього періоду було зростання літературної активності. Шевченко, Гоголь та інші письменники вносили вагомий внесок у розвиток української літератури. Видання книг, газет та періодичних видань допомагали поширювати культурні цінності.

  4. Народна культура: Наддніпрянська Україна також була відома своєю народною культурою. Фольклорні збірки, народні обряди, музика та живопис активно досліджувалися та вивчалися.

  5. Політичний контекст: Важливим чинником у розвитку освіти та культури була політична обстановка. Початок XIX століття був періодом російської імперської анексії України, що мало великий вплив на культурний та освітній розвиток. Незважаючи на це, були спроби зберегти та розвивати українську ідентичність.

  6. Громадські організації: У цей період активно діяли громадські організації, які сприяли розвитку освіти та культури. Наприклад, "Кирило-Мефодіївське братство" відігравало важливу роль у підтримці української культури та освіти.

  7. Іконопис і архітектура: У цей період також розвивалися іконопис та архітектура. Багато церков та монастирів були відновлені та перебудовані, а майстри створювали чудові ікони та фрески.

Загалом, перша половина XIX століття була важливим періодом у розвитку української освіти та культури в Наддніпрянській Україні. Цей час став часом національного пробудження та підтримки української ідентичності, і його спадщина залишається важливою частиною сучасної культурної та освітньої спадщини України.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос