Question

Порівняти систему правління київської русі(часи Володимира-ярослава) та новгородську республіку. вказати спільні та відмінні риси в правлінні князі та віча відповідно новгороді та київської русі

Answer 1

Ответ:Спільні риси:

Князь являвся головою держави: Як на Київській Русі, так і в Новгородській республіці князь був вищим правителем і військовим лідером. Вони мали владу приймати рішення і управляти країною.

Відсутність централізованої монархії: Як у Київській Русі, так і в Новгородській республіці влада була розподілена між князем і радою. Обидва системи мали елементи децентралізації влади, де місцеві еліти мали певну ступінь автономії.

Відмінні риси:

Орган управління: В Київській Русі головним органом управління була князівська влада, яка передавала свої повноваження у спадок. У Новгородській республіці, натомість, влада здійснювалася через віче - загальнодоступне збори громадян, де приймалися важливі рішення.

Система спадковості влади: У Київській Русі влада передавалася за принципом спадковості, де князь був обраний і його наступники були членами княжої династії. У Новгородській республіці влада не спадкувалася і була передавана шляхом виборів.

Місце управління: Київська Русь мала столицю в Києві, де розташовувався княжий двір і центр управління. У Новгородській

Объяснение:

Answer 2

Система правління Київської Русі (часи Володимира-Ярослава) та Новгородської Республіки мали як спільні, так і відмінні риси у правлінні князів та віча.

Київська Русь (часи Володимира-Ярослава):

1. Монархічний характер: Київська Русь була феодальною монархією, де правительство було суцільно у руках князя. Князь був найвищим правителем, і його влада передавалася у спадок у межах династії.

2. Централізована влада: Князь мав велику централізовану владу, і його вплив розповсюджувався на всі території його князівства.

3. Судова система: Князь був головним суддею і правителем. Він назначав урядників та суддів для рішення справ.

Новгородська Республіка:

1. Демократичний характер: Новгородська Республіка була ранньою формою демократичного суспільства. Головним органом влади була віче - загальні збори громадян.

2. Князівська функція: Новгородський князь був виборним і обмеженим у владі. Його функція була обмеженою, і він повинен був працювати разом із вічем.

3. Судова система: Віче вирішувало судові справи, приймало закони та виносило рішення щодо важливих питань.

Спільні риси:

1. Існування князівської влади: Незважаючи на різницю в організації влади, обидва суспільства мали князя, який відігравав важливу роль у внутрішніх та зовнішніх справах.

2. Соціальна ієрархія: Обидва суспільства були феодальними, тобто існувала ієрархія з князями, боярами, купцями та селянами.

3. Спільна історична та культурна спадщина: Обидва суспільства були частинами Руського культурного простору та ділили схожість у мові, релігії та культурних традиціях.

Відмінні риси:

1. Організація влади: Київська Русь мала монархічну форму влади, де князь був абсолютним правителем. У Новгородській Республіці влада належала вічу, а князь мав обмежену функцію.

2. Принцип виборності: Князя в Київській Русі спадково передавали в межах роду, тоді як князя в Новгородській Республіці обирали вічем.

3. Рівень демократії: Новгородська Республіка була демократичнішою, оскільки в ній рішення приймались загальним голосуванням на вічі, а не однією особою (князем).

Отже, обидва суспільства відображали важливі аспекти соціально-політичних організацій того часу, проте вони відрізнялися в організації та функціонуванні владних структур.