Вопрос задан 23.09.2023 в 15:04. Предмет История. Спрашивает Каурова Елена.

У чому полягала різни- ця в призначенні чинов- ників Китаї то Османській імперії?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Пряничникова Даша.

Ответ:

Призначення чиновників в Китаї базувалось на системі екзаменів і суворому відборі кандидатів відповідно до їхніх знань і навичок. Усі кандидати мусили складати складні екзамени на різних рівнях, щоб мати можливість служити уряду.

У Османській імперії призначення чиновників базувалось на системі патронажу, де чиновники мали велику владу над іншими людьми, і тому призначення залежало від підтримки впливових осіб. Це призводило до корупції та неефективності системи управління.

Отже, в Китаї призначення чиновників базувалось на здібностях і знаннях, тоді як в Османській імперії на патронажі та впливі.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Різниця в призначенні чиновників в Китаї та Османській імперії відображала різні системи управління та політичні традиції кожної країни.

Китайська імперія використовувала систему, відому як екзаменаційна система, яка існувала протягом багатьох століть. За цієї системи, кандидати, які бажали отримати посаду в уряді, мусили скласти серію екзаменів, щоб продемонструвати свою освіту, знання класичної китайської літератури та здатність застосовувати ці знання у практиці. Перевага надавалася кандидатам, які були успішні у цих екзаменах, незалежно від їхнього соціального походження. Ця система сприяла високому рівню освіченості та компетентності у китайському уряді.

У Османській імперії була інша система. Вона базувалася на принципах патрімоніалізму та міллет-системи. За патрімоніальним принципом, підданий вірив у безпосередній зв'язок із султаном, вважаючи його батьком і захисником. Урядові посади передавалися за рекомендацією, довірою султана, а часто й через власний вибір султана. Міллет-система передбачала, що різні релігійні групи (наприклад, християни, євреї, мусульмани тощо) мали свій власний самоврядний орган, який регулював внутрішні справи своєї групи.

Таким чином, в Китаї наголос був на заслузі та компетентності, в той час як в Османській імперії важливіше було зв'язки та вірність султану.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос