Question

4. Наведіть факти, що свідчать про загострення ситуації у Франції в 1791-1792 рр. Треба на сьогодні будь ласка ​

Answer 1

Факты, которые указывают на эскалацию ситуации во Франции в 1791-1792 годах: В 1791-1792 годах ситуация во Франции значительно обострилась из-за нескольких факторов. Вот некоторые ключевые факты, которые указывают на эскалацию ситуации:1. Полет в Варенн: в июне 1791 года король Людовик XVI и его семья попытались скрытно бежать из Франции, надеясь добраться до Австрии и искать убежища у своего двоюродного брата, императора Леопольда II. Однако они были признаны в Варенне и вынуждены вернуться в Париж, где они столкнулись с дальнейшей критикой и пристальным вниманием со стороны Национального собрания и общественности. Это событие ознаменовало значительный поворотный момент в благосклонности монархии и еще больше подорвало власть короля.

Ссылка: «Французская революция» Альберта Матиеса ( 1922 )

2. Декларация Пильница: В августе 1791 года монархии Европы во главе с Австрией и Пруссией выпустили Декларацию Пильница, который осудил революцию во Франции и угрожал военной интервенцией, если монархия не будет восстановлена. Эта декларация усилила напряженность между Францией и Европой, что привело к более агрессивной внешней политике и усилению национализма во Франции.

Ссылка: "Европейские революции, 1789-1848" Дж. М. Томпсон ( 1959 )

3. Сентябрьские массовые убийства. В сентябре 1792 года радикальные группировки в рамках Национального собрания начали волну насилия против предполагаемых врагов революции, в результате которой погибло более 1000 человек, включая священников, аристократы и другие политические противники. Это событие стало поворотным моментом в революции, поскольку оно продемонстрировало готовность радикальных элементов использовать насилие для достижения своих целей.

Ссылка: «Террор во французской революции» Тимоти Такетта ( 1996 )

Эти события, наряду с другими, способствовали эскалации ситуации во Франции в 1791-1792 годах, ознаменовав значительный сдвиг в сторону более радикальной и насильственной политики в рамках революции..

Answer 2

По суті, період 1791-1792 років був періодом загострення ситуації у Франції, який підготував ґрунт для подальшої революційної драми та Революції 1792 року. Ось деякі факти, які свідчать про це загострення:

1. Втеча короля Людовика XVI: У червні 1791 року король Людовик XVI спробував втекти з Парижа до Варшави, але був заарештований у Варенні та повернутий до Парижа. Ця спроба втечі створила враження, що король та інші роялісти діють проти революційних інтересів.

2. Активність роялістів: Відкрита підтримка роялістів та груп, які прагнули відновити абсолютну монархію, призвела до загострення конфлікту між революційними та контрреволюційними силами.

3. Зовнішня загроза: Війська коаліції з Австрії, Пруссії та інших країн здійснювали вторгнення на територію Франції. Ця зовнішня загроза стимулювала націоналістичні настрої та загострила конфлікт.

4. Розкол у революційних лагерях: Перші поділки між революційними силами виявилися, коли революційний уряд поділився на дві гілки: гірондисти та якобіни. Це привело до політичного конфлікту, який подальше загострився.

5. Велика хвиля протиреволюційних заворушень: У різних частинах Франції розпочалися протиреволюційні заворушення, включаючи Вендею, де виникла велика військова повстанська кампанія проти революції.

Ці факти разом із загальним відчуттям невпевненості та політичної напруги свідчать про загострення ситуації у Франції протягом цього періоду, що врешті-решт призвело до вибуху Революції 1792 року і подальших подій.

Answer 3

Загострення ситуації в Франції у 1791-1792 роках було важливим етапом в ході Французької революції. Ось кілька фактів, що свідчать про це загострення:

1. Ліквідація конституційної монархії: У вересні 1791 року, після прийняття Конституції 1791 року, французька республіка стала конституційною монархією з обмеженими правами для короля Людовіка XVI. Проте ця конституція була неспроможною вирішити всі конфлікти і напругу між революційними і роялістськими силами.

2. Втеча короля: У червні 1791 року король Людовик XVI спробував втекти з Парижа до Варшави, але його впіймали під час побігу в Варенні та повернули до Парижа. Це показало, що король був вороже настроєний до революції та спробував залишити Францію, щоб отримати підтримку від інших монархів.

3. Масові протести і напруга: У цей період у Парижі і в інших містах Франції відбувалися масові протести та напружені конфлікти між різними політичними групами. Революційні групи були незадоволені поведінкою короля, тоді як роялісти виступали проти обмежень, наложених Конституцією 1791 року.

4. Війни з іноземними державами: У квітні 1792 року Франція оголосила війну Австрії, і ця війна загострила ситуацію в країні. Революціонери вбачали загрозу з боку іноземних держав, які могли допомогти роялістам повернути короля на трон.

5. Атака на Туільєрський палац: У серпні 1792 року революціонери атакували Туільєрський палац у Парижі, де перебував король Людовик XVI. Цей інцидент призвів до арешту короля та подальшої загострення ситуації.

6. Встановлення Директорії: Після арешту короля та розгортання республіканської армії, Франція оголосила себе республікою, а владу передали Національній Конвенції. Це призвело до падіння монархії та встановлення революційного режиму.

Ці факти демонструють, що 1791-1792 роки були критичними для Франції та Французької революції, і ситуація загострилася через конфлікти між різними силами в країні та війну з іноземними державами.