Question

1.Визначте основні риси державного ладу Японії ,виходячи з аналізу Конституції 1889р. 2.Чому на вашу думку в пореформованій Росії поглиблювався конфлікт між царизмом та російською інтелігенцією? Як ви поясните терор народників?

Answer 1

1. У 1889 році в Японії була прийнята конституція. В ході цього в Японії проголошувалася конституційна монархія. Правда, за імператором закріплювалися широкі повноваження. Конституція формально гарантувала свободу слова, листування, друку, зборів і спілок.

2. Народники виступали проти пережитків кріпацтва і капіталістичного шляху розвитку Росії. Вони вірили, що капіталістичне суспільство можна побудувати, минаючи капіталістичну стадію. Народники вважали своєю головною силою інтелігенцію, так як за нею пішли б і селяни. У народників була одна мета-повалення самодержавства. Але шляхи її досягнення були різними. Сформувалися три рухи народників: пропагандисти, бунтівники і змовники. Навесні 1874 року народники пішли в народ. Народники в народі пропагували своє вчення, намагалися підняти на бунт, але селяни дуже часто не розуміли їх і здавали народників поліції, так як селяни не хотіли соціалістичного суспільства. Тільки змовники здобули на свій рахунок перемогу, проте вона нічого не значила, так як убивши Олександра 2 в 1881 році, їм не вдалося повалити самодержавство.

Answer 2

1. Основні риси державного ладу Японії, виходячи з аналізу Конституції 1889 року:

Конституція Японії 1889 року, також відома як Мейджі Конституція, була суттєвим кроком у політичній модернізації Японії і встановила основи державного ладу країни. Основні риси державного ладу Японії на той час можна визначити наступним чином:

Монархічна форма правління: Конституція заснована на принципах абсолютної монархії, де імператор вважався вищим правителем країни. Імператор мав владу над армією, внутрішньою політикою та законодавством, хоча в той же час деякі його повноваження були обмежені Кабінетом Міністрів.

Парламентська система: Конституція передбачала створення Національної дієті, що складалася з палати представників і палати піраць. Однак влада імператора зберігалася над парламентом, і він мав право розпускати Дієту і призначати нові вибори.

Двокамерна система: Дієта складалася з двох палат - палати представників і палати піраць. Палата представників обиралася напряму громадянами, тоді як палата піраць призначалася імператором.

Обмеження громадянських прав: Конституція обмежувала права громадян і розвивала систему ієрархічних взаємин між суспільством та державою.

Традиційні цінності: Конституція сприяла підтримці традиційних японських цінностей і ієрархічного суспільства з імператором як символом єдності.

2. Поглиблення конфлікту між царизмом та російською інтелігенцією в пореформованій Росії та терор народників:

Після реформ, які були запроваджені в Росії в другій половині 19 століття, зокрема звільнення кріпосництва (1861 р.) і впровадження змін у політичній системі, конфлікт між царизмом і російською інтелігенцією посилився з кількох причин:

1. Політична репресія: Навіть після реформ царський режим досить суворо обмежував політичні права і свободи. Поступове поширення інтелігенції і народників, які домагалися більшої демократії та громадянських свобод, було важким завданням через репресивну політику уряду.

2. Реформи не відповідали очікуванням: Частина інтелігенції і народників була незадоволена обмеженими реформами та вважала їх недостатніми для досягнення соціальної справедливості і політичної свободи. Вони вважали, що царський режим не втілює їхніх ідеалів і принципів.

3. Нерівність і соціальні проблеми: Російське суспільство було сильно нерівним і страждало від соціальних проблем. Крім того, індустріалізація призводила до зростання чисельності пролетаріату, що ставило під загрозу соціальну стабільність.

Терор народників був реакцією на ці проблеми і неуспіхи мирного переговорного шляху здійснення реформ. Народники вірили, що насильницькі акції можуть приск