Question

Чому великі держави в ХІХ ст. неминуче набували форм імперії?

Answer 1

Ответ:

супроводжувалося зростанням числа міських жителів. На карті з’являлося все більше мегаполісів — міст, кількість населення яких перевищувала мільйон осіб (мал. 2). Особливо бурхливо зростали міста в Європі, Америці, а також у Японії. Промислове виробництво сприяло збільшенню кількості населення в Берліні, Санкт-Петербурзі, Одесі, Чикаго, Йокогамі, Гонконгу та інших містах. Наприклад, «золота лихоманка» 40-х рр. XIX ст. перетворила Сан-Франциско на квітучий мегаполіс, а виробництво й торгівля кави сприяли розвитку Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

Промислове виробництво, що постійно розвивалося, помітно змінило соціальну структуру населення провідних країн світу. Якісні зміни відбулися у складі третього стану. Кількість пролетарів — промислових робітників — перевищила 100 млн осіб. Нарівні з буржуазією, аристократією та селянством промислові робітники впливали на розвиток своїх країн. Їхні інтереси захищали профспілки, політичні партії були змушені зважати на вимоги пролетаріату.

Кількісні та якісні зміни в житті людей, що відбулися в XIX ст., підготували світове співтовариство до нового етапу свого розвитку.

Answer 2

В XIX столітті великі держави набували форм імперії з кількох причин, які були частково обумовлені політичними, економічними та соціальними чинниками того часу:

1. Колоніальна експансія: Багаті держави здійснювали колоніальну експансію, завоювання територій та підпорядкування інших народів і народностей для контролю над їх ресурсами, ринками і працею. Колоніальна політика була основним способом збільшення влади і багатства великих держав.

2. Військова сила: Великі держави часто мали сильні армії та військові потужності, що давало їм перевагу над меншими державами. Це допомагало їм проводити завойовницьку політику та розширювати свої кордони.

3. Національний престиж і патріотизм: Володіння великою імперією часто було вважано показником національної сили і престижу. Це стимулювало змагання між державами за отримання нових територій та контроль над ресурсами.

4. Економічний розвиток: Великі держави набагато ефективніше розвивали свою економіку завдяки контролю над різними ресурсами та ринками. Колоніальне поширення дозволяло забезпечити доступ до нових ринків збуту та дешевої праці.

5. Геополітичні переваги: Володіння імперією дозволяло державі контролювати важливі геополітичні регіони, такі як морські торговельні маршрути, ключові протоки або стратегічно важливі території.

6. Націоналістичні амбіції: Великі держави мали амбіції стати головними лідерами у світовій політиці та вплинути на світовий порядок. Імперіалістичні зусилля були спрямовані на визначення своєї сфери впливу та гегемонії.

Зазначу, що не всі великі держави намагалися стати імперіями, але ці фактори часто сприяли такому розвитку подій. Великі імперії також стикалися зі своїми викликами, такими як етнічні та політичні конфлікти, а також опір з боку підпорядкованих народів. Проте, на протязі XIX століття імперіалізм став популярною стратегією для багатьох великих держав, що збільшило їхню владу, але також і призвело до численних конфліктів і проблем.