Question

Чим запорозький зимівник відрізнявся від поміщицького маєтку. срочно пж

Answer 1

На заселение края в XVI — первой половине XVII вв. большое влияние оказало запорожское казачество. Его походы на Крым, нападения на города Черноморского побережья и даже на столицу Османской империи —Стамбул — побудили Турцию перекрыть устье Днепра блокировать выход запорожских чаек в Черное море. В связи с этим для совместных походов с донскими казаками запорожцы пользовались реками и притоками для выхода в Кальмиус и затем в Азовское море. На этом пути в конце XVI — начале XVII вв. появляется ряд запорожских зимовников, переросших со временем в крупные поселения, впервую очередь, к их числу следует отнести запорожское укрепленное поселение на берегу Азовского моря, при устье Кальмиуса, "Домаха". Его название произошло от венецианско-генуэзского поселения XIV—XV вв. — Адомаха.

Запорожские пикеты упоминаются и в районе современных городов Дружковки и Селидово, в связи с чем в 1977 г. в последнем сооружен памятник запорожцу, который, прикрыв рукой глаза, всматривается в степь, чтобы не просмотреть орду, продвигающуюся по Муравской дороге.

В связи с поражением казацко-крестьянских восстаний против польской шляхты на Правобережье в 30-е гг. усиливается заселение северо-восточной части современной Донетчины.

Таким образом, в XVI — первой половине XVII вв. территория современной Донетчины заселялась стихийно, в основном выходцами из разных районов. Лишь незначительная территория Приазовья была занята ногайцами и крымскими татарами. В 1577 г. крымские татары на запад от устья Кальмиуса построили город Белый Сарай (откуда, очевидно, и пошло название Белосарайской косы). Однако уже в 1584 г. он был разрушен.

В целом, если татарское население в XVI — первой половине XVII вв. больше всего использовало территорию Донецкого края для отгона и откормки скота, особенно в засушливые

годы, то украинское и русское население — для отходничества (охоты, рыболовства, бортничества, соледобычи и других промыслов). Постоянное население было еще незначительным и сосредотачивалось в преобладающем большинстве в пределах Северского Донца, Оскола и Жеребца.

Answer 2

Запорозький зимівник та поміщицький маєток були різними типами оселями і відрізнялися за багатьма критеріями. Ось деякі основні відмінності між ними:

1. Локація та призначення:

   • Запорозький зимівник: Це була тимчасова оборонна споруда, яку використовували запорожці (козаки) для періоду зимового спочинку. Зазвичай, це були прості дерев'яні будівлі, де козаки відпочивали та готувалися до наступного сезону військових операцій.
   • Поміщицький маєток: Це були значно більші та розкішні комплекси будівель, які належали поміщику або аристократичній родині. Маєтки зазвичай включали в себе резиденційний будинок, парк, сади, господарські споруди тощо.

2. Розташування:

   • Запорозький зимівник: Часто розташовувався на берегах рік або озера, де можна було забезпечити достатні запаси води та продовольства для козаків.
   • Поміщицький маєток: Зазвичай розташовувався подалі від основних населених пунктів, в околицях природних ландшафтів, що дозволяло поміщику насолоджуватися приватністю та відокремленістю.

3. Архітектура та інфраструктура:

   • Запорозький зимівник: Зазвичай це були прості, функціональні будівлі з мінімальною кількістю прикрас. Основний акцент робився на практичному використанні споруди для відпочинку та підготовки до бойових дій.
   • Поміщицький маєток: Маєтки часто мали величезні парки, розкішні сади, вишукану архітектуру та деталізацію. Зазвичай це були показники багатства та статусу власника.

4. Соціальна функція:

   • Запорозький зимівник: Був зорієнтований на військову діяльність та підготовку козаків до наступного сезону військових операцій.
   • Поміщицький маєток: Служив як резиденція для поміщика та його родини, а також місце для проведення соціальних заходів, відпочинку та розваг.

Ці відмінності показують, що запорозькі зимівники та поміщицькі маєтки мали різну природу, призначення та функції у суспільстві.