Question

Охарактеризуйте становища османської імперії на початку 19 ст​

Answer 1

Ответ:

Міжнародне становище Османської імперії на початку ХІХ ст., И без того важкий, Було ускладнене Російсько-турецька війною 1806-1812 років. Приводом до качана воєнніх Дій стали Порушення османського імперією Російсько-турецьких договорів и угідь, но більшій Вплив на розвиток подій в тій годину здійснілі діпломатічні інтрігі Франции проти России, а кож Прагнення султанського правительства добитися встановлення влади над Крим. Російські війська зайнять Дунайські князівства - Молдову та Валахію, статус якіх декілька разів ставали предметом Російсько-турецьких угідь. Військова кампанія 1809- 1811 років, принесла Великі перемоги російській армії, яка під командуванням фельдмаршала М. Кутузова влітку и восени 1811 р. завдан поразка турецьким військам на Дунайський Фронті. Становище Османської імперії все более загострілося после того, як сербські повстанці завдан туркам такоже ряд поразок, в тому чіслі в Жовтні 1811 року в Битві при ніші. Всі ЦІ обставинні, доповнено постійною загроза антітурецького повстання в Болгарії, заставил султана и Порту піті на мірні переговори с Россией, Які закінчіліся 28 травня 1812 року підпісанням Бухарестського мирного договору. России відійшла Бессарабія, в Молдові и Валахії булу встановлен влада турецького султана. Однако князівствам були пріставлені права автономії на основе прівілеїв, Які містіліся в Ясському мирному Трактаті 1792 року. Сербія получила за договором 1812 року Деяк автономію в харчуванні внутрішнього управління. Мирний договір 1812 р. закріпів за Россией всі області Закавказзя до р. Апачай, Аджарськіх гір и Чорного моря. На кінець догові забезпечен России нейтралітет Османської імперії у війні з Наполеоном. Що стосується Порти, то, підпісавші договір про мир с Россией, вона намагались укріпіті свою владу на Балканах. Оршікова С. Росия і Османська імперія в світі їх геополітіцеского розграніченія

Answer 2

На початку 19 століття, Османська імперія знаходилася на рубежі свого історичного розвитку. Розпад імперії вже почався, але вона все ще залишалася впливовим актором на міжнародній арені. Османська імперія охарактеризовувалася наступними становищами:

1. Територіальний розпад: У кінці 18 і на початку 19 століття Османська імперія зазнавала значних територіальних втрат через процеси децентралізації і деградації центральної влади. Це спричинилося до зростання впливу націоналістичних рухів і визвольних революцій в різних частинах імперії.

2. Слабкість центральної влади: Зростання територіальних проблем в країні призвело до слабкості центральної влади, що спричинило внутрішні турбулентності, корупцію, владні конфлікти та втрату контролю над окремими регіонами.

3. Вплив європейських держав: Османська імперія стала об'єктом імперіалістичних прагнень країн Європи, зокрема Великої Британії, Франції, Росії та інших. Ці держави прагнули збільшити свою сферу впливу та розширити свої територіальні кордони на південному сході Європи та Близькому Сході, що призводило до додаткового тиску на Османську імперію.

4. Модернізація і реформи: Завдяки діям відомих османських султанів, таких як Султан Селім III та Махмут II, були запроваджені деякі реформи, спрямовані на модернізацію імперії та упорядкування внутрішніх справ. Однак ці реформи недостатньою мірою змінили структуру імперії та не змогли впоратися зі складними викликами.

5. Втручання у внутрішні справи: Багато держав Європи були зацікавлені у підтримці рухів національної визволення та інсургентських груп на території Османської імперії. Це призводило до втручання іноземних держав у внутрішні справи імперії, що ще більше поглиблювало її кризу.

Загалом, на початку 19 століття Османська імперія була у важкому становищі через розпад і втрату території, слабкість центральної влади, імперіалістичний тиск з боку європейських держав та зростання націоналістичних рухів. Ці чинники спільно призводили до послаблення імперії та зумовлювали подальший розпад її території в подальшому столітті.