Question

Яка політика проводилась щодо українських земель?

Answer 1

Ответ:

Після перипетій війн та революцій, західноукраїнські землі опинилися у складі трьох різних держав.

Молода польська держава приєднала до свого складу так звані «східні креси» — території на Сході, що становлять нині частини Литви, Західної Білорусі, Волині та Галичини. Ці два українських регіони були визнані за Польщею у результаті підписання у 1921 році Ризького миру з більшовиками, а також підписання Версальського миру, що визначив світовий порядок після Першої світової війни.

Національні меншини становили майже третину населення міжвоєнної Польщі і були її найбільшою проблемою. Українці були другими за чисельністю після власне поляків — більше 5 мільйонів, що становило 15% населення держави.

Українці Волині та Галичини, згідно з угодами та договорами, мали б отримати культурну автономію. Проте поляки не поспішали виконувати взяті на себе зобов'язання. Українці Галичини чинили спротив встановленню польської влади в регіоні: бойкотували перепис і вибори, а також створили у Львові у 1921 році Таємний український університет. У 1920 році ветеран Української революції та полковник УНР Євген Коновалець створює Українську військову організацію. Члени УВО обрали підпільні та терористичні методи боротьби, зокрема вчинили невдалий замах на Юзефа Пілсудського. Проте, у 1923 році країни Артанти остаточно визнали право Польщі на Східну Галичину, після чого уряд ЗУНР, що все ще боровся в еміграції, саморозпустився.

В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків

Answer 2

Якщо ми говоримо про політику, яка проводилась щодо українських земель до мого останнього оновлення у вересні 2021 року, основні питання, які можуть бути враховані, це:

1. Націоналізація та колективізація: Після революції 1917-1921 років та формування Радянського Союзу, проводилися політики націоналізації земель та колективізації сільськогосподарських господарств. Це означало перехід з приватного власності на колективну власність.

2. Голодомор 1932-1933 років: У цей період Україну торкнулась велика голодоморна трагедія, викликана штучною політикою радянського режиму. Мільйони людей померли від голоду, і це мало серйозні наслідки для українських земель.

3. Друга світова війна: Українські землі стали місцем важких боїв під час Другої світової війни. Після війни були проведені реформи земельного власництва, в тому числі націоналізація земель і створення колгоспів.

4. Політика радянського періоду: Протягом багатьох років після Другої світової війни українські землі перебували під владою радянського режиму. Земля залишалася колективною власністю, а господарства керувались централізованою системою планування.

5. Незалежність України: Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна стала незалежною державою. Були проведені реформи земельного законодавства, які передбачали передачу землі з колективної власності в руки приватних власників. Проте, протягом багатьох років ці реформи затримувалися через політичні та економічні перешкоди.

Враховуйте, що останні два роки, 2022-2023, не входять у мій період навчання, тому я не можу надати оновлену інформацію про поточну політику, яка може бути проведена щодо українських земель.