Question

Реформи Мейдзи (напрямки, зміст, результат).

Answer 1

Ответ:

Період Мейдзі (яп. 明治時代, Мейдзі дзідай) — період в історії Японії з 1868 по 1912 роки. Тривав від початку реставрації Мейдзі до вступу на трон імператора Тайсьо.

Назва періоду Мейдзі походить від однойменного девізу імператорського правління який використовувався в Японії з 1868 по 1912 роки.

Період Мейдзі характеризувався модернізацією і вестернізацією Японії, створенням централізованої Японської імперії, переможними війнами з цинським Китаєм і імперською Росією, та приєднанням Тайваня і Кореї до Японії.

Реформи

Період перебування при владі імператора Муцухіто було названо «Мейдзі» — «освічене правління». У цей час були проведені реформи. Починаючи з 1860-х у країні проводиться низка реформ, що насамперед ліквідувала поділ країни на окремі князівства.

У 1871 видано указ про новий адміністративно-територіальний устрій: скасовувався поділ на князівства, територія Японії поділялася на префектури.

Самурайське ополчення перетворювалося на регулярну армію. У 1872 видано декрет про створення збройних сил на основі загальної військової повинності. Також було видано закон про скасування станових привілеїв, формальне зрівняння в правах усіх громадян. Пізніше було ліквідовано внутрішні мита, проголошено свободу торгівлі, пересування і перевезення товарів.

Переглядалися старі закони, вводилися нові, єдині для всієї держави і всіх груп населення. У наступні роки було проведено судову реформу: створювалися суди європейського типу.

З метою створення сприятливих умов для розвитку торгівлі й промисловості була проведена грошова реформа, вводилася єдина грошова одиниця — ієна. Оскільки довгий час політичним центром Японії було місто Едо (столиця сегуна Токугава), сюди були переведені з Кіото імператорський двір та уряд. Місто отримало назву Токіо.

З виданням Рескрипту про освіту була також здійснена реформа освіти. Створювалися нові середні школи, відкрився Токійський університет. Уряд заохочував відправку японців за кордон для отримання освіти.

У 1872—1873 проведено аграрну реформу. Скасовувалася власність князів і феодалів на землю, офіційно дозволялася купівля-продаж землі. Власність на землю була визнана за тими, хто фактично нею розпоряджався. Це узаконило права «нових» поміщиків і- заможних селян. У результат реформи — третя частина оброблюваної землі в Японії була вилучена із власності селянських громад. Аграрна реформа поклала початок розвитку капіталістичних відносин в японському селі, не ліквідувавши при цьому поміщицького землеволодіння.

Крім соціально-економічних реформ, в Японії були проведені й політичні зміни. У 1889 прийнято Конституцію, яка залишалася чинною до 1946 і була однією з найконсервативніших. Зразком для неї слугувала Конституція Пруссії, прийнята ще до об'єднання Німеччини. Особа імператора була священною та недоторканною. За ним закріплювалися права оголошення війни і миру, призначення і звільнення всіх цивільних та військове посадовців, скликання і розпуск парламенту. Імператор був верховним головнокомандувачем збройних сил Японії.

Конституція законодавчо закріплювала існування парламенту, що складався з двох палат — палати перів та палати представників. Більшість палати перів складали члени імператорської династії, вища титулована знать та особи, призначені імператором. Частина палати перів обиралася терміном на сім років найзаможнішими платниками податків.

Палата представників обиралася кожні чотири роки. Виборчим правом користувалися чоловіки віком від 25 років, що проживали у своєму виборчому окрузі не менше 1,5 року і сплачували високий податок (таких в країні була незначна частина). Парламент мав законодавчі права і затверджував бюджет. Проте кабінет міністрів звітувався не перед парламентом, а перед імператором.

Объяснение:

Answer 2

Реформи Мейдзі - це період модернізації та сучаснізації Японії, який протягом 1868-1912 років отримав назву Мейдзі - "Світлий порядок". Цей період відзначався значущими соціальними, політичними, економічними та культурними змінами, що сприяли перетворенню Японії з феодальної країни в сучасну індустріальну державу.

Напрямки реформ Мейдзі:

1. Політичні реформи: Була встановлена конституційна монархія, в якій влада була обмежена, а імператор став символом нації. Була прийнята Конституція Мейдзі 1889 року, відома як "Конституція Японії" (до 1947 року), що визначала структуру уряду та права громадян.

2. Військові реформи: Відбулася модернізація японської армії та флоту, з використанням західних технологій і методів. Це допомогло Японії стати більш сильною військовою силою та забезпечило успіх у ряді конфліктів.

3. Економічні реформи: Проводилися зусилля для стимулювання економічного росту і розвитку. Здійснювалася індустріалізація, будівництво залізниць та інфраструктури, сприяння підприємницькій діяльності та зовнішній торгівлі.

4. Соціальні реформи: Впроваджувалися заходи для відміни класової системи і встановлення більш рівних можливостей для громадян. Скасовано багато феодальних обов'язків та правил.

5. Освітні реформи: Була впроваджена загальна обов'язкова освіта для дітей обох статей, що сприяло підвищенню грамотності та рівня освіченості населення.

Результати реформ Мейдзі:

1. Зміцнення держави: Реформи призвели до покращення організації держави, створення сучасних інституцій та консолідації влади.

2. Економічний розвиток: Японія стала індустріальною державою, що призвело до зростання економічного потенціалу, розвитку торгівлі та створення нових робочих місць.

3. Зовнішня політика: У результаті реформ Японія отримала більший статус в міжнародній спільноті, стала активною учасницею світових справ та вступила на шлях колоніальної експансії.

4. Культурна модернізація: Відбулася модернізація культури, літератури, освіти та науки. Змінилися менталітет та підходи до соціальних та культурних питань.

5. Соціальні перетворення: Класова система була ослаблена, і відбувся розклад феодальних структур. Зросла грамотність та освіченість населення.

В цілому, реформи Мейдзі стали ключовим етапом в історії Японії, що сприяв змінам країни в напрямку сучасності та створив основу для подальшого розвитку.