Question

Привіт, дуже прошу допомогти, я пропустив тему зв'язану з цим питанням.Прошу допомоги, потрібно до суботи 17:00. Дякую Питання: Охарактеризуйте політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі.

Answer 1

Ответ:

Особливо важким було політичне і соціально – економічне становище українських земель, які опинились в 20-х–30-х роках у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини (приблизно7 млн. українців). Найбільша кількість українців (5 млн. осіб) проживала на території загарбаній Польщею: Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина та Підляшшя. Польський уряд обіцяв країнам Антанти, що забезпечить права національних меншин, надасть Галичині автономію, проте зразу ж забув про свої обіцянки. Більше того, уже в 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися українською мовою в урядових установах і органах самоврядування. Більшість українських шкіл було переведено на двомовне навчання (фактично польськомовне). В Львівському університеті було закрито українські кафедри, кількість українців у ньому становила не більше 5–10 %.Відбувалася колонізація українських земель польськими осадниками (переселенці з Польщі, насамперед колишні військові, яким уряд роздавав кращі землі). За законом від 17 грудня 1920 р. вони могли безкоштовно отримати з державного фонду до 45 га землі. Лише протягом 1921-1922 р. осадникам було роздано під колонізацію, зокрема: на Волині – 112 тис. га, на Поліссі – 113 тис. га, у Східній Галичині – майже 200 тис. га. До 1938 p. їх прибуло в села 200 тис., крім того у міста – 100 тисяч. Вони займали посади дрібних чиновників, поліцаїв, поштових і залізничних працівників тощо.Необхідно врахувати і те, що в економічному відношенні західноукраїнські землі були аграрними колоніями Польщі, які постачали сировину і дешева робочу силу. Польські владні структури посилили гоніння на православну церкву, яка на Волині, Поліссі і Холмщині була основною опорою української національної самобутності. 190 православних храмів було зруйновано, понад 150 – передано католикам і уніатам. Із 380 православних церков, що були на Волині до 1914 р., залишилось лише 51.

У пошуках кращої долі тисячі українців емігрували за кордон.

Answer 2

Звісно, я готовий вам допомогти з цією темою. Нижче наведена загальна інформація щодо політичного та соціально-економічного становища українських земель у складі Польщі.

Політичне становище: Українські землі, що перебували у складі Польщі до 1939 року, мали специфічне політичне становище, особливо під час Другої Речі Посполитої (1569–1795) та Міжвоєнної Польщі (1918–1939). За цих періодів, політичний ландшафт визначався наступним:

1. Друга Реч Посполита (1569–1795): Українські землі (Галичина, Волинь, Поділля тощо) були частиною федерації, де королівська влада співіснувала з сеймом (парламентом) та шляхетською аристократією. Шляхта мала значний вплив на політику, тоді як українське населення більшість часу знаходилося в стані суспільної нерівності та залежності.

2. Міжвоєнна Польща (1918–1939): Після Першої світової війни та розпаду Остромадської імперії, Польща відновила свою незалежність. Українські землі були частиною новоствореної держави. Однак українці стикалися зі складнощами, оскільки їх інтереси та права не завжди були належним чином представлені на державному рівні.

Соціально-економічне становище: Соціально-економічна ситуація на українських землях у складі Польщі також була досить складною, особливо в контексті національних та етнічних відмінностей:

1. Друга Реч Посполита: Українське населення в основному займалося сільським господарством, але більшість сільськогосподарських земель перебувала у власності шляхти. У результаті, українці стикалися з економічною нерівністю та обмеженими можливостями.

2. Міжвоєнна Польща: Відновлення незалежності спричинило економічні виклики. Українські землі відіграли важливу роль у виробництві сільськогосподарських продуктів, але економіка страждала від браку інфраструктури та інвестицій.

Ця інформація є загальною. Для більш докладної та конкретної інформації, вам слід звернутися до підручників, наукових статей або джерел, спеціалізованих на історії України та Польщі. Не забудьте використовувати відповідні джерела та додаткові дослідження для підтвердження і уточнення цієї інформації.