Question

що не вистачало правителям Київської Русі та Галицько-Волинської держави для збереження єдності і могутності їхнього правління?​

Answer 1

Ответ:

Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.

Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.

Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.

Answer 2

До збереження єдності і могутності правління Київської Русі та Галицько-Волинської держави не вистачало декількох важливих аспектів:

1. Політична стабільність та внутрішні конфлікти: В історії Київської Русі і Галицько-Волинської держави часто виникали внутрішні конфлікти, боротьба за владу між різними князями та князівствами. Це послаблювало єдність та відбивалося на могутності держав.

2. Зовнішні загрози: Конфлікти з сусідніми державами, наприклад, з Монгольською імперією, Польщею, Угорщиною та іншими, можуть бути загрозливими для єдності і могутності держав. Ці конфлікти вимагали великих зусиль та ресурсів для відстоювання територій та оборони.

3. Відсутність централізованого управління: Обидві держави мали велику територію та численні князівства, що часто діяли відносно незалежно один від одного. Відсутність централізованого управління ускладнювала координацію і прийняття рішень на загальнодержавному рівні.

4. Різниця у культурі та релігії: Київська Русь та Галицько-Волинська держава мали різні культурні та релігійні впливи. Галицько-Волинська держава більше сприймала вплив західної культури та католицької церкви, тоді як Київська Русь була більше пов'язана зі східними традиціями та православною церквою. Ця різниця може бути чинником, який ускладнював співпрацю між державами.

5. Внутрішні реформи: Брак адекватних реформ та модернізації в економіці, армії, управлінні та інших сферах також міг призвести до послаблення могутності та зниження єдності держав.

Загалом, збереження єдності і могутності цих держав вимагало б подолання цих та інших внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливали на їхнє правління.