Question

У чому полягала суспільна значущість мистецтва у 1920 роки?

Answer 1

Ответ:

Культура ХХ ст. – одне з найскладніших явищ в історії світової культури. Це пояснюється великою кількістю соціальних потрясінь, страшних світових війн, революцій. Відбуваються суттєві зміни в галузі економіки та засобів виробництва

Поглиблюється індустріалізація, руйнується традиційний сільський устрій життя. Маси людей відчужуються від звичного природного середовища, переїжджають до міст, що призводить до урбанізації культури. По-третє, поступове перетворення суспільства на комплекс різних об’єднань та угрупувань веде до процесу загальної інституціоналізації, результатом якої є позбавлення людини власного “я”, втрати індивідуальності.

У ХХ ст. виразно виявилися дві тенденції. З одного боку, помітною є криза духовності, яка характеризується передусім відчуженням мас від культурних надбань нації та людства, витісненням духовних цінностей на периферію людської свідомості, пануванням стереотипів масової псевдокультури. З іншого боку, посилюється протилежний процес, пов’язаний із прагненням частини суспільства повернутися до лона культури, зробити своє буття дійсно духовним. В океані пароксизмів безкультур’я нашого століття - кровопролитних світових та регіональних війн, ядерної загрози, національно-етнічних та релігійних конфліктів, політичного тоталітаризму, руйнування та знищення природи, зростаючої егоїзації індивідів - багато хто починає сприймати культуру як землю обітовану, як панацею, єдину рятівну силу, спроможну розв’язати проблеми сучасного людства.

Культура XX ст. про йшла три етапи розвитку:

Для початку ХХ ст. (1900-1920 р.р.) характерна гостра боротьба всіх форм антиреалістичного мистецтва за право на існування. Саме в цей період склались основні модерністські течії, які пізніше виступали лише в різних модифікованих варіантах.

Час між двома світовими війнами (1921-1939 рр.) характеризується посиленням боротьби між реакційною культурою і реалістичною, демократичною. Цей період дав світовій культурі видатних письменників і майстрів образотворчого мистецтва. В духовному житті більшості індустріальних країн широко йшов процес дальшої демократизації. В той же час в тоталітарних державах панував догматизм, страх, конформізм, войовнича ідеологізація, чинились репресії проти діячів науки і культури, знищувались пам'ятки культури, твори видатних письменників.

На розвиток культури періоду після другої світової війни (1946 - до нинішнього часу) значний вплив справили новітні досягнення НТР і технологічна революція засобів масової інформації. Виникає індустрія "масової культури", різні течії неомодернізму. На відміну від сучасного західного суспільства в країнах з тоталітарним режимом до кінця 80-х років спостерігався культурний регрес, у художній творчості панувало всезаборонство. Після повалення там комуністичних режимів почалось культурне відродження, народам повертаються імена і твори видатних діячів культури, заборонених за часів тоталітаризму. Значно ширше стали проявлятись тенденції інтернаціоналізації культури, підвищується значення міжнародного культурного і наукового обміну. Величезну роль відіграє Організація об’єднаних націй (ООН), основними завданнями якої є підтримання і зміцнення міжнародного миру та безпеки і розвиток співробітництва поміж державами. Спеціалізованою установою ООН є Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО).

Однією з характерних рис культурного життя XX ст. є виникнення та поширення модернізму. Він виникає як своєрідна світоглядна та художньо-естетична реакція на поглиблення/духовної кризи суспільства. При цьому модернізм заперечує можливості попередньої культури протистояти руйнівним силам. Звідси різкий, а іноді й войовничий антитрадиціоналізм модернізму, що іноді набуває бунтівних та екстравагантних форм виявлення у вигляді авангардизму.

Модернізм (від фр. - новітній, сучасний) - загальне позначення напрямів мистецтва та літератури кінця XIX-XX ст. (кубізм, футуризм, експресіонізм, сюрреалізм тощо), які характеризуються розривом з традиціями реалізму.

Причини виникнення модернізму:

Як реакція на суспільні проблеми. На рубежі ХІХ-ХХ ст. особливо після першої світової війни загострилась духовна криза. Свій внесок в руйнування духовних засад культури внесли й революції. Почалася інтенсивна атеїзація свідомості значної частини людства. Утворився духовний вакуум, який потребував свого заповнення.

Причина криється у суто художніх субстанціях. Реалізм дещо “приївся” читачеві. От письменники-модерністи і шукали нових, не набридлих публіці змісту і форм художніх творів.

Особистісні. Згадаймо літературних велетнів-реалістів XIX ст.:Cтендаль, Бальзак, Діккенс, Флобер, Золя, Достоєвський, Толстой. Досить тяжко не вийшовши за межі реалізму створити щось “конкурентноспроможне”, водночас з ними чи після них. Молоді літератори стали торувати свої, нові "модерні" шляхи в літературі.

Объяснение:

Answer 2

У 1920-х роках мистецтво мало значний вплив на суспільство через кілька ключових факторів і напрямків, які визначали його суспільну значущість:

1. Експеримент і новаторство: 1920-і роки були часом значних творчих експериментів у мистецтві. Митці шукали нові способи виразу та створювали нестандартні форми. Це призвело до розвитку різних стилів і рухів, таких як кубізм, сюрреалізм, конструктивізм та інші. Ці новаторські підходи викликали обговорення і змушували глядачів та критиків переосмислювати поняття мистецтва.

2. Відображення соціокультурних змін: Після Першої світової війни суспільство переживало значні зміни, такі як зростання міського населення, розквіт індустріалізації та модернізації. Мистецтво стало відображати ці трансформації в своїх творах, відбиваючи новий спосіб життя, технологічний прогрес і зміни в соціальних відносинах.

3. Політичний контекст: Після революцій та політичних змін в різних країнах, мистецтво стало важливим інструментом для вираження політичних поглядів та ідеологій. Наприклад, в СRSR спостерігалися спроби зв'язати мистецтво з комуністичною ідеологією та пропагандою революційних ідей.

4. Вплив масових комунікацій: Зростання ролі масових комунікаційних засобів, таких як кіно, радіо і газети, сприяло швидкому поширенню мистецьких тенденцій і стилів. Це допомагало створити єдиний культурний простір та сприяло популяризації різних напрямків мистецтва.

5. Співпраця між мистецтвами: Багато митців у 1920-х роках працювали в різних напрямках мистецтва одночасно, досліджуючи взаємозв'язки між живописом, скульптурою, літературою, музикою та іншими формами мистецтва. Це сприяло більш глибокому розумінню і вираженню мистецьких ідей.

6. Розширення меж мистецтва: Концепція мистецтва розширилася, і митці почали використовувати нові матеріали, такі як метал, скло, пластик, для створення творів. Це дозволило створити інтерактивні та інсталяційні проекти, які взаємодіяли з глядачами і створювали нові враження.

Загалом, мистецтво 1920-х років мало велике значення для суспільства, оскільки воно відображало складні трансформації в культурі, політиці та технологіях, сприяло розвитку нових ідей та експериментів, ініціювало діалоги про сутність мистецтва та його роль у світі.