
З’ясуйте роль литовської доби в історії України.


Ответы на вопрос

Ответ:
Феодальна роздробленість Київської держави, сили якої підірвала монголо-татарська навала, призвела до захоплення українських земель феодалами Польщі, Литви, Молдавії, Угорщини, Кримського ханства і Туреччини
Объяснение:
У XIV ст. Україна переживала період політичного, економічного і культурного спаду. Тоді ж почався період підйому в розвитку її сусідів - Литви, Польщі, Московського князівства.
У XIII ст. внаслідок розпаду племінного і зародження феодального суспільства, а також об'єднання войовничих, відсталих язичницьких племен утворилася Литовська держава зі столицею у Вільнюсі. Вона рішуче протистояла нападам з боку Лівонського і Тевтонського орденів лицарів-хрестоносців.
Значно зміцнилася Литовська держава при великому князеві Гедиміні (1316-1341 рр.). На початку XIV ст. литовці розпочали захоплення Білорусі. Після смерті Юрія-Болеслава князем Волині стає син Гедиміна Любарт (1341-1385 рр.). Литва почала істотно впливати на політику Любарта, заволоділа Волинською, Холмською і Белзькою землями.
Другий син Гедиміна Ольгерд (1345-1377 рр.) узяв курс на захоплення українських земель. Це полегшувалося й тим, що Золота Орда після смерті хана Джанібека в 1357 р. помітно ослабла: почалися міжусобиці й фактично утворилося кілька улусів.
Протягом 1355-1356 рр. Ольгерд захопив Чернігівсько-Сіверську землю, а в 1362 р. - Київ. Того ж року він розгромив загони татарських військ на р. Сині Води і поширив свою владу на Поділля. В усіх цих землях Ольгерд залишив княжити своїх синів і племінників. Так, у Києві правив його старший син Олександр. Місцеві феодали зберегли окремі свої володіння, а руські землі - Чернігівська, Київська та Волинська - залишалися автономними.
Руські князі й бояри були васалами литовського князя. Водночас князь брав на себе обов'язки захищати їх від татар. Литовські князі проголосили правило: "Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо". Українська аристократія підтримувала Велике князівство Литовське, оскільки його зовнішня політика (саме у боротьбі з монголо-татарами) збігалася з інтересами України. Українське населення вважало литовців союзниками у боротьбі із Золотою Ордою.
Таким чином, підкоривши Білорусь і значну частину території України, Велике князівство Литовське стало найбільшою державою в Європі. Більшість населення в ньому становили українці й білоруси. Литовці були культурно відсталішими від них, сповідували язичництво. Литовська верхівка швидко потрапила під культурний вплив своїх слов'янських підданих.
Литовські князі намагалися пристосуватися до українських і білоруських умов життя, приймали православну віру, місцеву культуру, мову, тобто ставали українськими і білоруськими князями, тільки з нової литовської династії Гедиміновичів. Слов'янська мова ставала державною, нею писали офіційні документи. Починаючи з Гедиміна литовські князі називали себе князями литовців і руських, а свою державу - Великим князівством Литовським і Руським.
Велику роль в історії України відіграла Польща. Ще в 1339 р. польський король Казимир III уклав союз з угорським королем проти України і дістав підтримку Ватикану. Через дев'ять днів після смерті Галицько-Волинського князя Юрія-Болеслава Казимир III розпочав похід у Галичину. У боротьбі з місцевим населенням він у 1340 р. захопив усю Галицьку землю.



Литовська доба в історії України відіграла важливу роль у формуванні політичного, культурного та соціального обличчя українського народу. Цей період став вирішальним для розвитку та консолідації українських земель, а також вплинув на подальші події в історії України.
Основні аспекти ролі литовської доби в історії України:
Політична консолідація: Протягом литовської доби багато українських земель потрапило під владу Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Це сприяло політичній консолідації та створенню спільної держави, що відома як Річ Посполита. Українські землі отримали певну ступінь автономії, зокрема в рамках Малої Річі Посполитої, що дозволило зберегти певну самобутність та культурний розвиток.
Релігійна толерантність: Литовська доба була відома своєю відкритістю до різних релігійних віровчень. Влада сприяла релігійній толерантності, що забезпечило розвиток різних конфесій на українських землях. Це стало основою для формування різноманітного релігійного спадку та культурного розмаїття.
Культурний розвиток: Під впливом литовської культури, українські землі вступили в активну культурну взаємодію з іншими регіонами. Українське населення стикалося з європейськими культурними впливами, що сприяло розвитку літератури, мистецтва та освіти.
Соціальна структура: В цей період відбулися зміни у соціальній структурі. З'явилися нові шляхетські та козацькі верстви, які відіграли важливу роль у подальшій історії України. Козацький рух, який розпочався в литовській добі, мав далекосяжний вплив на події наступних століть.
Етнічна ідентичність: Під впливом політичних та культурних факторів український народ формував свою етнічну ідентичність. Взаємодія з іншими етнічними групами, зокрема поляками та литовцями, вплинула на формування унікальної культурної спадщини та національної самосвідомості.
Загалом, литовська доба в історії України була періодом політичних, культурних та соціальних змін, що суттєво вплинули на формування української національної ідентичності та визначили подальший шлях розвитку країни.


Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История
Последние заданные вопросы в категории История
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili