Question

“Який внесок зробила Україна в Ранньомодерну добу у загальноєвропейську спадщину”​

Answer 1

Ответ:

Великі географічні відкриття поширили європейську цивілізацію на інші континенти, призвели до перерозподілу ресурсів, появи в Європі нових сільськогосподарських культур, зміни культури землеробства, міграції населення, формування міжнародного ринку тощо.

Головним торговельним шляхом стає океан. Набувають сили і політичного значення держави, які мали вихід до морів і океанів, а інші держави вели тривалу і вперту боротьбу за доступ до них. Торговельний обмін збільшив виробництво продуктів харчування, що вплинуло на різке зростання кількості населення і дало поштовх швидкому розвитку міст.

Торгівля з нововідкритими землями мала наслідком і накопичення золота в європейських країнах, які вкладали капітал у розвиток мануфактурного виробництва, що, в свою чергу, підвищило попит на сільськогосподарську продукцію (як сировину для мануфактур), яку постачали на західноєвропейський ринок країни, де було багато землі і можливостей для розвитку сільського господарства.

XVI-XVIII ст. - це час індустріального розвитку держав, боротьби між ними за лідерство, час існування і воєнно-політичної сили великих імперій (Священної Римської імперії Габсбургів, Османської, а у XVIII ст. і Російської).

На цьому тлі український народ у XVI ст. не мав, через зовнішньополітичні обставини більш раннього часу, власної державності. У XVI ст. етнічні українські землі знаходилися під владою Великого князівства Литовського, Польщі (з 1569 р. - Речі Посполитої), Угорщини, Молдовського князівства. Чернігово-Сіверщина з 1503 р. перебувала у складі Московської держави. А в південних степах кочували татарські орди, закриваючи доступ до Чорного моря. Ця важливої політичної ваги обставина перешкоджала долученню України до європейської цивілізації, але не виключила її з процесу соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. Це доводить освоєний протягом навчального року фактичний матеріал.

Розшматування українських земель між названими сусідніми державами свідчить про те, що Україна того часу була не суб’єктом, а об’єктом політичних відносин у Центрально-Східній та Східній Європі. Геополітичне становище України робило її привабливою в політичних планах різних держав.

Зазначені вище європейські цивілізаційні процеси, однак, не обійшли українські землі. Так, попит на сільськогосподарську продукцію на західноєвропейському ринку призвів до швидкого поширення в українських землях в складі Великого князівства Литовського і Польщі фільваркових господарств і впровадження панщини (Устава на волоки 1557 р.). Люблінська унія 1569 р. і утворення Речі Посполитої (із захопленням Польщею українських земель, які раніше входили до складу Великого князівства Литовського) зробили її найбільшою за площею державою та однією з головних політичних сил у Європі.

Під впливом Польщі в XVI ст. у Великому князівстві Литовському, переважну більшість території якої складали українські і білоруські землі, завершується формування нового суспільного стану - шляхти. Українська шляхта, не полонізована і не покатоличена, у наступному столітті візьме активну участь у процесі творення національної державності.

Объяснение:

Answer 2

У ранньому модерному періоді (15-17 століття) Україна зробила значний внесок у загальноєвропейську спадщину через різноманітні аспекти своєї культури, історії та політики. Декілька ключових аспектів цього внеску включають:

1. Культурна спадщина: Українська культура мала великий вплив на літературу, музику та образотворче мистецтво раннього модерного періоду в Європі. Про це можна судити за працями видатних поетів і письменників, таких як Тарас Шевченко, або за фольклорними традиціями, які знайшли відображення в творах багатьох європейських митців.

2. Козацька державність: Козацька державність, зокрема гетьманати, виявила вплив на розвиток політичних і соціальних ідей у Європі. Поняття козацької демократії, боротьба за свободу та незалежність відіграли свою роль у формуванні європейської політичної думки.

3. Релігійні процеси: Україна була ареною важливих релігійних змін і конфліктів, таких як розколи в православ'ї, в тому числі поняття "коліївщина". Ці події відіграли роль у формуванні релігійних думок і віровчень у Європі.

4. Етнічна різноманітність: Україна була перехресним пунктом різних культурних впливів і етнічних груп, що внесло свій внесок у формування багатої європейської культурної мозаїки.

5. Освіта і наука: Українські університети, зокрема Києво-Могилянська академія, були важливими осередками освіти та науки в Східній Європі. Вони привертнули увагу європейських вчених і внесли внесок у розвиток гуманітарних і наукових дисциплін.

6. Мовна спадщина: Українська мова внесла свій внесок у розвиток слов'янських мов та мовознавства загалом.

7. Геополітичне значення: Розташування України на перехресті торговельних і політичних шляхів сприяло обміну ідеями та культурними впливами між різними частинами Європи.

Ці фактори разом утворюють внесок України в ранньомодерну європейську спадщину, яка визначила культурний, політичний та соціальний розвиток континенту.