Question

Зовнішня політика казимира 3

Answer 1

З метою централізації держави Казимир III провів судову реформу:

По-перше, він намагався кодифікувати місцеве звичаєве право й запровадити єдине для всієї країни загальне законодавство. Однак через певні відмінності між Великою і Малою Польщею це йому не вдалося. Звичаєве право було кодифіковане окремо для кожної з двох частин королівства.

По-друге, король заснував для магнатів і рицарів кримінальні суди старост (гродські суди), а для міщан і селян - у Кракові Вищий суд німецького права. Після створення цього суду королівська влада заборонила містах; звертатися за консультаціями з судових справ до Магдебурга та інших німецьких міст.

Казимир Великий виявляв особливий інтерес до торгівлі й ремесел. Він надавав містам, їхнім торговельним і ремісничим корпораціям привілеї, які давали змогу отримувати прибуток з міжнародного обміну. Пожвавленню торгівлі й збагаченню державної скарбниці сприяла грошова реформа. Замість знецінених грошей, які карбувалися на монетних дворах окремих князів, король ввів у обіг срібний гріш і наказав усім своїм підданим ним користуватися. Запроваджувалася також система єдиного мита.

Внаслідок, усіх цих заходів Казимир III об'єднав більшість польських земель у складі централізованої держави, що, своєю чергою, сприяло посиленню ролі королівської влади.

Про централізованість Польщі в XIV ст. свідчив, зокрема, той факт, що в офіційних документах вона почала згадуватися під одною назвою - "Regnum Poloniae". Казимир також усе частіше підкреслював належність до Польської корони тих етнічно польських земель, які входили до складу інших держав, і навіть вимагав від папської курії підпорядкування Західно-поморського єпископства архієпископові Гнєзненському

 

Объяснение:

Answer 2

Казимир III, також відомий як Казимир Великий, був королем Польщі з династії П'ястів, правив з 1333 по 1370 рік. Його довге правління спостерігалося в період після важких політичних криз, пов'язаних з внутрішніми конфліктами та вторгненнями з боку інших держав.

Казимир III був відомий своєю активною зовнішньою політикою, спрямованою на зміцнення влади Польщі та розширення її територіальних меж. Основні напрямки його зовнішньої політики включали:

1. Завоювання Галичини та Волині: Казимир III вивів польську армію на територію Галичини та Волині, які належали до Великого князівства Галицько-Волинського. Внаслідок цього військового походу в 1340 році Казимир завоював ці території, збільшивши королівство Польща.

2. Дипломатичні угоди та союзи: Казимир III укладав різноманітні угоди та союзи з іншими європейськими державами, зокрема з Угорщиною, Литвою та Чехією. Це допомагало йому забезпечувати стабільність та вплив на міжнародній арені.

3. Зміцнення внутрішніх кордонів: Казимир III активно займався зміцненням внутрішніх кордонів Польщі, будуючи фортеці та оборонні споруди. Це сприяло забезпеченню безпеки на кордонах та запобіганню можливим іноземним вторгненням.

4. Політика відносин з Тевтонським орденом: Казимир III увійшов у конфлікт з Тевтонським орденом, що призвело до Великої війни між Польщею та Тевтонським орденом в 1409-1411 роках. Війна завершилася Першою Торунською угодою, за якою Тевтонський орден втратив частину своїх територій.

5. Політика щодо єврейської громади: Казимир III також відомий своєю політикою щодо захисту єврейської громади на території Польщі. Він видав ряд указів, які гарантували євреям права та захист від антиєврейських акцій.

Це лише декілька основних аспектів зовнішньої політики Казимира III. Взагалі, його правління відзначалося спробами консолідації влади в межах королівства, розширенням територій та активною взаємодією з іншими державами Європи.