Question

Який внесок було зроблено представниками української діаспори у розвиток національної свідомості українців протягом XX-XхXI сторічча?

Answer 1

Розвиток людської цивілізації завжди супроводжувався міграційними процесами племен, народів, держав, окремих особистостей. З ретроспективи часу міграція є об’єктивним процесом, але у кожній конкретній ситуації має суб’єктивні причини. Загальновідомий і незаперечний факт циклічного розвитку природи впливає і керує еволюцією людського суспільства. Тривалий час вирізблюється, виформовується, вишліфовується певна національна формація зі своєю унікальною культурою, але досягнувши апогею неминуче наштовхується на ті чи інші кризові явища, які і спонукають до більш чи менш масових переміщень народів. Найбільш частими причинами таких міграцій були історичні, соціальні, економічні, політичні, релігійні катаклізми. Не стали виключенням у цих процесах й українці. Поява емігрантів з України сягає сивої давнини., Вони залишили помітний слід у культурі тодішньої Європи. Згадаймо просвітителя ХV cт. Юрія Дрогобича, філософа, астронома, медика, ректора Болонського університету в Італії, знамениту Конституцію Пилипа Орлика, чи героїчного козака і першовідкривача кави на європейському континенті Юрія Кульчицького, або блискучого вченого Миклухо-Маклая. Особливе місце у світовій науці належить Сергію Подолинському, який розв’язує складну проблему різноманітності перебігу енергетичних процесів у живій і неживій природі. Започаткована Сергієм Подолинським та продовжена Володимиром Вернадським і Миколою Руденком школа фізичної економії досі не має аналогів, що дозволяє вважати її новітньою науковою школою світового рівня.

         Одначе масового характеру процес міграції набув на зламі Х1Х-ХХ століть. Історію української еміграції прийнято ділити на чотири хвилі: перша – з останньої чверті Х1Х ст. до початку Першої світової війни; друга – період між двома світовими війнами; третя – період після Другої світової війни; четверта – з часу проголошення незалежності України у 1991році. Проте умови існування еміграцій фундаментально відрізняються: перші три хвилі українські емігранти жили, творили у країнах поселення в умовах бездержавності ( за виключенням короткого періоду існування УНР), а так звана четверта хвиля еміграції навпаки має уже свою суверенну державу Україна. Цей факт є надзвичайно важливим для дослідження і аналізу історичної ролі діаспори у становленні незалежної України, у примноженні загальнолюдських цінностей в царині культури, науки, освіти, а також проблем і завдань новітньої діаспори як потужного чинника розбудови і утвердження модерної європейської держави України. Одначе питання новітньої діаспори будуть предметом наступних розвідок. А зараз спробуємо хоча б побіжно окреслити ті досягнення, які створила своєю титанічною працею, своїм інтелектом наша українська діаспора перших 3-х хвиль у різних країнах світу. Безперечно, це будуть лише віхи, лише штрихи до широкомасштабної діяльності української діаспори у світових широтах, які ще чекають на своїх фундаментальних дослідник

Answer 2

Представники української діаспори відіграли важливу роль у розвитку національної свідомості українців протягом XX-XXI сторіччя. Ось деякі аспекти їхнього внеску:

1. Підтримка емігрантських видань: Українські газети, журнали та книги, видавані в українських діаспорних спільнотах, відігравали важливу роль у збереженні мови та культури українців за кордоном. Вони створювали можливість отримувати інформацію про події в Україні і сприяли утриманню національної ідентичності.

2. Підтримка українських освітніх і культурних інститутів: Українські діаспорні спільноти фінансували школи, університети, театри, музеї та інші культурні інституції, які зберігали та передавали українську мову, історію та культуру наступним поколінням.

3. Політичний лобізм: Українські діаспорні спільноти активно взаємодіяли з політичними структурами країн, де вони проживали, для підтримки України. Вони залучали увагу до питань прав людини, демократії та територіальної цілісності України.

4. Гуманітарна допомога: Українські діаспорні організації надавали гуманітарну допомогу в разі природних катастроф, війн і гібридних конфліктів на території України.

5. Популяризація української культури: Виставки, концерти, фестивалі та інші культурні заходи, організовані українськими діаспорними громадами, сприяли популяризації української культури в світі та залучали увагу до багатства української спадщини.

Ці дії допомогли зміцнити національну ідентичність та підтримали українців в боротьбі за свої права та незалежність в умовах відсутності державного суверенітету в різні періоди історії України.