Question

Уявіть, що ви мешкаєте у великому мешкаєте у великому західноєвропейському місті у XVI-XVII ст. Напишіть розповідь про своє життя від імені 1) купця, 2) «вічного підмайстра», 3) робітниці централізованої мануфактури.​ СРОЧНО!!!!!!

Answer 1

Лондон

1) Здається ще недавно я був багатим, але зараз я розумію, що тоді я був бідняком. Вклав свій капітал в Ост-Індійську  кампанію і тепер багатію, кораблі та й возять різні прянощі в британію.  Живу і горя не знаю.

2) Мій майстер і не збирається мене рекомендувати. Добре що я працюю не з шерстяними тканинами, а то зараз із монофактурами конкурувати ніяк не можна. Думаю вітки в якесь невеличке містечко і там працювати як майстер, а поки що беру таємно замовлення дишевше від клієнтів,так хоч можу більш-менш нормально жити.

3) Я живу в Лондоні, створюю сукно на монофактурі. Здається світ невпинно змінюється, єдине що не змінне це чума,голод, війна. Моя робота дуже важка і нудна, мені мало платять, я працюю понаднормово, але хоча б це є. В міста приходять повно селянинів, повно робочої сили, які готові працювати чуть не задарма, тому я терплю аби не стати жебраокм. Недавно прийняли "криваве законодавство", жебраків калічать і вбивають,але куди їм іти, якщо роботи немає ні в селі,ні в місті.

Answer 2

Записник купця:

Середа, 14 лютого 16***

Сьогодні відчуваю легкий огірок у серці від радості. Остаточно укладено вигідну угоду із торговцями шовку здалекого Китаю. Здійснити це було нелегко: тривалий та небезпечний морський шлях, складні переговори зі східними партнерами, але тепер мої витрати збережуться, а прибуток зросте. Відчуваю себе паном цього великого міста, здатним впливати на його економічний розвиток.

П'ятниця, 3 травня 16***

Часи змінюються, і з ними змінюються й уподобання споживачів. Мої ділові зв'язки привели до відкриття нових маршрутів торгівлі, включаючи Америку. Тютюн та екзотичні прянощі знову покажуться у моєму асортименті. Потрібно пильно вивчити цей новий ринок та знайти шлях до успіху.

Дописи з щоденника "вічного підмайстра":

Неділя, 22 жовтня 16***

Вже років п'ятнадцять, як я присвятив своє життя майстерні. Мої руки вже вивчили кожен нюанс роботи з деревом. Ці замовлення на столи та стільці для дворян стають рутиною, але саме у рутині я відчуваю глибокий спокій. Моя робота відзначена майстерністю, і це додає мені впевненості.

П'ятниця, 9 березня 16***

Суворість мого майстра здавалася непоносною, коли я був ще навчанцем. Тепер я розумію, що саме від цієї суворості виростає справжнє мистецтво. Мене ставлять на один рівень із визнаними майстрами міста, і це більше, ніж просто покладання дерев'яного звіра. Це процес створення душі об'єкта.

Записник робітниці централізованої мануфактури:

Понеділок, 7 листопада 16***

Ранок розпочався рано. Вже з перших пташиних пісень вирушаю до мануфактури. Тут праця ніколи не здає, але без неї немає і хліба. Сьогодні знову години безкінечного ткацтва. Руки болять, але монотонна робота хоч якось заспокоює думки.

Середа, 20 січня 16***

Збільшили норму виробництва. Співробітники обурені, але нам не дуже є з ким сваритися. Відчуваю, як плетемо собі пастку зі своїми руками. Щоразу, коли здається, що вже неможливо, знаходять новий спосіб збільшити темпи.

Субота, 15 квітня 16***

День вихідний, але втома від праці так і не покидає. Вирішила вивчити навички шиття, щоб мати додатковий засіб доходу. Кажуть, торгувати своїми виробами на базарі можна заробити трохи більше. Побачимо, чи знайду я в собі силу на ще одну боротьбу.

Ці записи демонструють, як різні соціальні шари – купці, майстри та робітниці – досвіджували життя у великому західноєвропейському місті у XVI-XVII століттях. Їхні спогади розкривають відмінні аспекти суспільного та економічного життя того часу.