Question

Чому одночасно з розвитком науки в 16-17 ст відбувалося "полювання на відьом"​

Answer 1

Тому, що для науки це було важливо, науковці хотіли пізнати що це ? Хто це ?

Пошук «відьом» чи доказів чаклунства часто набував форм моральної паніки[1] чи масової істерії[en].[2] Кримінальне переслідування «відьом» і «чаклунів» відоме з античних часів, але особливого розмаху досягло в Західній Європі та Америці кінця XV — середини XVII ст. Тільки по судах над баскськими «відьмами» (1609–1610, суддя П'єр де Ланкре) проходило не менше 7 тисяч жінок. Із середини 16 до середини 17 ст. в Європі відбулось понад 50 тисяч відьомських процесів. З однаковим завзяттям їх проводили як католики, так протестанти.


Спалення трьох відьом у Бадені (Швейцарія) 4 листопада 1585
У католицьких країнах справи про чаклунство, як правило, розглядалися церковним судом — інквізицією (хоча, скажімо, французьку справу про отрути розбирав особливий світський суд «вогненна палата» через участь у ньому осіб близьких до короля, таких як його брат або фаворитка). Поширені також випадки самосуду над підозрюваними в у магії. Покарання за відьомство варіювалися від штрафу до смертної кари, в залежності від тяжкості звинувачень і ступеня каяття підсудної. Засуджених до смерті зазвичай спалювали на вогнищі, живими або задушивши перед спаленням (такий спосіб страти вважався гуманним: «без пролиття крові»). Новітні дослідження виявили, що багато з обвинувачених у відьомстві насправді були невинними, але заможними чи неординарними людьми, що стали жертвами ошуканства й жадоби найближчого оточення. Полювання на відьом було прибутковою справою. Доносник отримував частину майна своєї жертви, а судді та кати — високу платню.

1184 року за наказом Папи Луція III була створена Інквізиція (від лат. inquisitio — «розслідую») — особливий підрозділ католицького суду, який розслідував прояви «відьомства» та «поклоніння демонам», що мав викорінювати відхилення від офіційного вчення церкви). До 1258 року проводились поодинокі суди над «відьмами», страти відбувались рідко. Але невдовзі за наказом Папи Іоанна ХХІІ 1320 року інквізиція почала масово розшукувати та страчувати «відьом». Першою жертвою стала Анжела де Лабарт, після чого смерті «відьом» стали частими виставами для людей. Найбільше процвітання інквізиції припало на 1450—1750 роки. Історики називають цей період відьомською істерією.

Answer 2

"Полювання на відьом" в 16-17 століттях відображає складний контекст соціокультурних, релігійних та правових факторів того часу. Це явище не можна пояснити однією простою причиною, але деякі ключові чинники включають:

1. Релігійні уявлення: В цей період Європу переповнювали релігійна напруга та розколи, особливо між різними християнськими конфесіями. Реформація та контрреформація призвели до різних інтерпретацій християнських вірувань. Багато людей вірили в існування диявола, відьом та інших надприродних істот.

2. Суспільна нестабільність: Цей період супроводжувався великими суспільними змінами, такими як зростання населення, економічні кризи та війни. Це призводило до загострення класових конфліктів та загальної нестабільності.

3. Суспільний страх: Відбуваючись в епоху ігнорантності та відсутності наукових пояснень для багатьох явищ, суспільство шукало способи пояснити негативні події, такі як хвороби, погані врожаї, тощо. Віра в відьомство надавала зручний спосіб винести вину за ці явища на інших.

4. Політичний вплив: Місцеві власті та церква могли використовувати обвинувачення відьомства як інструмент для підтримання контролю над населенням. Полювання на відьом може бути використано для знищення політичних або релігійних опонентів.

5. Масова хистерія: Однажди почавшися, полювання на відьом може спричинити масову хистерію, коли люди бояться за своє життя та починають бачити ознаки відьомства у будь-якому незвичайному чи незрозумілому явищі.

6. Юридичний контекст: Правова система того часу була часто неточною та суб'єктивною. Процеси проти відьом, як правило, були непрозорими та безспірними, а зізнання можна було вимагати під тортурами.

Загалом, полювання на відьом відображає складну взаємодію релігійних, культурних, соціальних та правових факторів того часу. Воно є прикладом того, як історичні умови можуть призвести до масових антинаукових та жорстоких явищ, незважаючи на загальний розвиток науки та раціонального мислення.