Question

Як одягалися бідні верстви населеня у 17 ст

Answer 1

Основними елементами чоловічого вбрання Наддніпрянщини були штани, безрукавка, свита, кожух, жупан, кирея, пояс. Сорочка мала тунікоподібний крій (тобто із згорнутого навпіл полотна) або прямокутні вставки на плечах (полики), пришиті по пітканню. Такий тип був характерний для всіх східних слов'ян. Були також сорочки з вузеньким поликом, що іноді нашивався на трикутну вставку на плечах (стрілкова сорочка), відомі також полякам і народам Прибалтики.

Answer 2

Ответ:

Крой одежды 17 века был таков, что практически не отличался у бедных и знатных людей. Однако отделка и качество ткани были различны. Тип ткани играл большую роль для богатых людей. Он подчеркивал их достоинство и превозносил в глазах других людей: как бедных, так и знатных.

Объяснение:

Извиненяюсь что на русском, можно перевести с переводчика

Answer 3

У 17 столітті спосіб одягу бідних верств населення залежав від країни, регіону і соціального контексту. Однак, в загальному контексті можна виділити деякі загальні риси того, як бідні люди могли одягатися в той період:

1. Матеріали: Бідні верстви населення зазвичай використовували менш дорогі та доступні матеріали для одягу, такі як вовна низької якості, льон, конопля тощо. Ці матеріали були дешевшими в порівнянні з шовком, бавовною та іншими дорожчими тканинами.

2. Простота та функціональність: Одяг бідних зазвичай був простий і функціональний, призначений для виконання конкретних робіт. Він часто мав прямі крої та міг бути повторно використаний як робочий одяг.

3. Скромність у прикрасах: Одяг бідних людей мав обмежені прикраси. Вишивка, мереживо та інші прикраси зазвичай були відсутні або обмежені.

4. Вдягання в шари: За потреби, бідні верстви населення можливо було бачити в одязі, що складався з кількох шарів. Це допомагало захистити їх від холоду та інших погодних умов.

5. Ремонт та вторинне використання: Одяг ремонтувався та використовувався доки це було можливо. Зношений одяг можна було переробити на інші речі або використовувати для додаткових цілей, якщо він втратив свою первісну функцію.

6. Відсутність стандартизації: На відміну від сучасних часів, не було такої великої стандартизації в кроях і стилях одягу. Тому одяг бідних людей може бути різноманітним та відображати місцеві традиції і практичні потреби.

7. Взуття та головні убори: Бідні верстви населення часто мали просте та функціональне взуття, таке як дерев'яні чоботи або обшите шкірою взуття. Головні убори також можуть бути прості і служити для захисту від погодних умов.

Важливо зазначити, що соціальний статус, доступність матеріалів та регіональні особливості сильно впливали на те, як саме бідні верстви населення одягалися в конкретних місцях і часах.