Question

Невеликий твір- розповідь життя середньовічного міщанина

Answer 1

Городские жители всегда отличались от обитателей деревни, в городах проживали богатые и бедные, богатые стремились управлять городской жизнью , он участвовали в работе городского совета, владели городской казной. К богатым горожанам относились купцы, те кто владел домами, кораблями и земельными участками и представители знати.Ремесленники боролись за свои права, но мало участвовали в управлении городом. Города обычно были небольшими, их жители занимались ремеслом, торговлей, работали , обслуживая других людей, но также жители занимались возделыванием полей и огородов, садов.  Улицы были неширокие, дома строились в два-три этажа. Не было обозначения номера дома, вместо этого висели фигурки, изображающие владельца. Дома строились из дерева, часто горели. Уличное освещение и мостовые отсутствовали, не было никакого водопровода, отсутствовала канализация. Мусор и отходы сваливали прямо в рвы и канавы, позднее стали уже вывозить мусор и мостить улицы. Грязь и отсутствие санитарии приводило к возникновению болезней. Преступников казнили прямо в  центре города на площади, тут же стояла и церковь, городской совет заседал в ратуше, в ней же были казна и тюрьма. Общественные здания состояли из рынков, складов,больниц, мастерских, учебных заведений. В городе можно было встретить и дома бедняков,и дворцы знати и особняки купцов, там располагались склады, много лавок и мастерских. В городе проживали представители ремесла и торгового дела, занимавшиеся судебными делами и медициной, те, кто служил на кораблях, ловил рыбу, а также духовные лица и монахи, в город стремились и те, кто ушел из деревни из-за голода. В городе были крепкие стены с укреплениями и солдаты . На улицах много приезжих, нередко из других городов. Городские жители обычно очень ценили время , ученых и образованных людей ценили, даже появлялись первые университеты. Города поддерживали короля, а король поддерживал города, потому что они платили ему налоги.

Answer 2

У віддаленому містечку, серед зелених полів та густих лісів, жив один середньовічний міщанин на ім'я Адам. Він був власником невеликої майстерні, де виготовляв дерев'яні вироби - стільці, скрині, посуд, які потім продавав на міському ринку.

Кожен ранок, коли сонце тільки починало зігрівати вулиці міста, Адам вже був за роботою. Він майстрував з великою увагою та любов'ю до своєї справи. Його руки вміло витворювали неповторні деталі, а його роботи були дуже шановані в місті та навіть далеко за його межами.

Місто, в якому жив Адам, було живописним і таємничим. Вузькі вулички забравали тебе в минуле, а середньовічні будинки приховували численні історії. Адам був активним членом міської спільноти - вони разом вирішували питання, влаштовували свята та допомагали одне одному у важких часах.

У його роботі було не тільки реалізація власної майстерності, а й справжнє задоволення від роботи. Кожен виготовлений предмет ставав часткою його душі, адже в кожному з них відображалась його відданість та зусилля.

Адам також мав свою родину - дружину Еву та двох синів. Вони разом допомагали йому у майстерні, передавали з покоління в покоління сімейні традиції та ремесло. Хоча їхнє життя було важким, вони вміли радіти дрібницям, були вдячні за те, що мали.

Час від часу, на міському ринку відбувалися різні ярмарки та свята. Адам завжди брав у них участь, демонструючи свої творіння та знайомлячись з іншими майстрами. Це був не лише шанс показати свою роботу, а й можливість здобути нові знання та ідеї.

Так минали дні та роки, відтворюючи прекрасний пульсуючий ритм життя середньовічного міста. Адам продовжував майструвати, передавати своє досвід новому поколінню та залишати свій слід у великому історії міста та ремесла.