Question

Уявіть, що ви потрапили на українські землі, які перебували у складі ВКЛ/Польщі. Напишіть розповідь (7-10 речень) про те, до якого стану ви належали, які ваші були обов`язки, спосіб життя. Тобто, опишіть один день із життя шляхтича/князя/пана/духовенства/міщанина/селянина тощо (на ваш вибір). Ця розповідь має бути змістовною, потрібно використати якнайбільше нових понять та тверджень. Срочно!!​

Answer 1

Ответ:Україна у складі Речі Посполитої (Польщі та Литви).

Після 1569 року польська шляхта, якій польські королі давали грамоти на так звані порожні землі, почала наступ на центральні українські землі. Там з'явилися великі латифундії польських шляхтичів-Потоцьких, Замойських, Сенявських на Брацлавщині, калинівських, Тишкевичів, Збаразьких на Київщині, Конецпільських на Чернігівщині, а з кінця 16 століття - Вишневських на Лівобережжі. Польська шляхта використовувала придбані землі для виробництва сільськогосподарських продуктів, особливо пшениці, яку вивозили до Західної Європи.

З приходом польської шляхти відбуваються значні національні та релігійні зміни. Частина українських дворян денаціоналізується і в результаті політики католицького духовенства, зокрема єзуїтів та їхніх шкіл, переходить у католицтво. Так перейшли в католицтво такі відомі українські роди як Ходкевичів, Тишкевичів, Сапіг, Радзивіллів, і навіть родина відомого захисника православ'я князя Костянтина Острозького.

При нових польських порядках покращився стан міського населення, але користь від магдебурського права отримали в основному поляки і німці, а самоврядування українських міщан було значно обмежене.

Від Люблінської унії найбільше постраждали українські селяни. Вони втратили право на землю, була збільшена панщина (дні відпрацювання на поміщика). Обмежувалося право переходити від одного власника до

Його політика викликала протидію литовсько-української опозиції, яку очолив Вітовт (1392-1430), племінник Ольгерда, якому той віддав Литву. Вітовт змінив адміністрацію країни, розширив кордони князівства між Дністром і Дніпром до самого Чорного моря. Однак, зазнавши поразки від татар під Ворсклою в 1399 році він припинив рух на схід і був змушений шукати угоди з Ягайлом. У 1413 році в Городлі була укладена Нова унія, яка обмежувала участь православних у державному управлінні.

Проти цього виступив брат Ягайло-Свидригайло, який спирався на українських і білоруських князів і виступав проти зближення з Польщею. Після поразки Свидригайло в битві біля річки Святий князем Литви став Жигмонт (1435-1440), який проводив політику зближення з Польщею. Частина руських князів створили проти нього змову і стратили його. Його приймачем став Казимир Ягеллончик, який спочатку допомагав українським князям, але потім також став проводити політику зближення з Польщею.

В кінці 15 століття на півдні України з'являється нова держава - Кримська орда, яка відокремилася від Золотої Орди і в 1475 році стала васалом Туреччини. У 1485 році кримський хан Менглі - Гірей , підкуплений великим московським князем Іваном 3, нападає на Київ і вбиває, веде в рабство багатьох українців. З цих пір кримські татари постійно нападають на Україну і Литву. Литва починає шукати допомоги у Польщі. Іноді литовський князь ставав також польським королем, як це було при Жигмонті 1 ( 1506 - 1548) і Жигмонті 2 (1548 - 1572).

Боротьба проти татарської загрози і Москви, змусили Литву укласти нову унію. У 1569 році на сеймі (зборах) в Любліні було обговорено створення реального союзу Польщі та Литви і 1 липня Люблінська унія була підписана. Відповідно до цієї унії Польща і Литва організовували об'єднану державу - Річ Посполиту, з одним монархом, королем польським і великим князем литовським, спільною зовнішньою політикою, монетою і правом. Велике Князівство Литовське зберігало автономію з окремим урядом і адміністрацією, судом, фінансами, військом, законами. При цьому були проведені також територіальні зміни: до Польщі було приєднано більшу частину українських земель, а саме: Підляшшя, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина. У складі Литви з українських земель залишалася тільки частина Берестейщини та Пінщини.

інший. На Волині панщина сягала трьох днів на тиждень. Трохи кращим було становище селян в малозаселених південних районах, де для залучення селян оголошувалися слободи, звільнення від панщини і повинностей. Але скоро ці тимчасові пільги були скасовані.

Наступ польського уряду і польської шляхти на українські землі для окатоличування і полонізації, з одного боку, економічного і соціального тиску, з іншого боку, викликав опір українського народу. Як протидія почало організовуватись українське козацтво. Я за це отримав 5.

Answer 2

Я - шляхтич Миколай, живу в Українських землях, які раніше були частиною Великого князівства Литовського, а тепер входять до складу Речі Посполитої. Мій день розпочинається з ранку, коли я вирушаю до міста на облікових справах. Я - член сейміку, представник шляхти, і маю право голосувати на сеймах.

Моя родина має своє помістя, яке ми ділимо з іншими шляхтичами. Ми маємо обов'язок служити пану та короні, але також маємо певні привілеї, які надають нам особливий статус в цій суспільній структурі. Я займаюся управлінням нашими землями та вирощуванням сільськогосподарських культур.

Сьогодні я виїжджаю до міста для участі в сейміку, де ми обговорюємо різні питання, пов'язані зі спільними інтересами шляхти. Після сейміку, я зустрічаюся з іншими шляхтичами на обіді, де ми обговорюємо політичні справи та плани щодо підтримки наших інтересів.

У нашому житті є і духовна складова. Після обіду, я відвідую церкву для молитви та сповіді. Духовенство грає важливу роль у нашому суспільстві і веде релігійні служби.

Вечеря проходить в родинному колі, де ми обговорюємо події дня і майбутні плани. Ми пишаємося нашою шляхетною спадщиною і робимо все можливе, щоб захищати наші права та інтереси в цьому складному історичному контексті.