Question

Причини і наслідки козацьких повстань??? срочнооо!!!!​

Answer 1

Ответ:

Перше велике селянсько-козацьке повстання, яке охопило Поділля, Волинь і Київщину, почалося 1591 року. На боротьбу проти магнатів і шляхти разом із козаками й селянами піднялося населення деяких міст. Очолив козацько-селянське повстання Криштоф Косинський, гетьман українського реєстрового козацтва. Про самого керівника повстання історикам відомо не дуже багато. За мужність і військовий талант у боротьбі з ворогами він дістав серед січового товариства ім'я «заслуженого козака».

Спровокувало повстання свавілля білоцерківського старости Януша Острозького, який не допустив Косинського до землі й маєтку, дарованих йому польським королем за службу. Це дуже обурило Косинського. Зібравши загін козаків, він вирушив проти панів. До козаків приєдналися повсталі селяни-втікачі й містяни. Повстанці штурмом оволоділи замком Острозького й містом Білою Церквою, захопили гармати, легку зброю, військові припаси, гроші, спалили боргові документи.

Козаки та їхні союзники захопили Трипілля, Богуслав, Переяслав, київський замок. Повстання перекинулося на Брацлавщину. Тож повстання набуло нового характеру: від помсти за особисту образу Криштофа Косинського до загального національно-визвольного повстання. Усі міста й повіти, які займав Косинський, присягали на вірність гетьманові й Війську Запорізькому. Селян-утікачів, які виступили на боці Косинського, гетьман оголошував вільними козаками.

Наляканий розмахом повстання, польський король оголосив шляхетське рушення, у якому взяли участь магнати й феодали Київського, Волинського та Брацлавського воєводств. Край був переведений у воєнний стан. Шляхетське військо очолили Януш Острозький та черкаський староста Олександр Вишневецький. 23 січня 1593 року польські війська й повстанці на чолі з Косинським зустрілися під містечком П'яткою на Волині (тепер Чуднівського р-ну Житомирської області). Шляхетська армія була добре озброєна, основну її силу становила важка кіннота — закуті в лати гусари, угорська піхота та артилерія. Більша частина повстанців — селяни й міщани — були озброєні кілками, ціпами, вилами, рідко хто мав вогнепальну зброю.

Объяснение: Наприкінці XVI — середині XVII ст. українськими землями прокотилося три хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:

Answer 2

Козацькі повстання були характерними для історії України і сусідніх територій в XVI-XVIII століттях. Основні причини та наслідки цих повстань такі:

Причини козацьких повстань:

1. Соціальна нерівність: Велика частина населення, включаючи козаків, переживала важкі економічні умови, але мала обмежений доступ до ресурсів та можливостей. Це призводило до невдоволення та бажання змінити своє становище.

2. Політичне пригнічення: Козаки відчували обмеження у правах та впливі на прийняття рішень з боку монархічних владарів, особливо з боку Польсько-Литовської Королівської Республіки та Московського царства. Це породжувало бажання захищати свої права та автономію.

3. Релігійні конфлікти: Релігійні розбіжності, зокрема між православ'ям та католицизмом, часто спричиняли напруженість між різними групами населення та допомагали виникненню повстань.

4. Етнічні конфлікти: На певних територіях існували суперечності між різними етнічними групами, які виявлялися через територіальні претензії та конкуренцію за ресурси.

Наслідки козацьких повстань:

1. Зміни в політичній системі: Деякі козацькі повстання призвели до зміни політичного ландшафту, зокрема до створення Козацької Ради та спроби створити незалежні козацькі держави.

2. Зміни у структурі влади: Повстання можуть призводити до утворення нових козацьких або народних організацій, які мали певний ступінь автономії від центральної влади.

3. Зміни в суспільному устрої: Повстання спричиняли соціальні зміни, такі як перерозподіл земель, підвищення соціального статусу деяких груп населення та зміни в правових нормах.

4. Економічні наслідки: Внаслідок повстань можливі руйнування і збитки в економіці, зокрема у сільському господарстві та торгівлі.

5. Культурні зміни: Повстання могли мати вплив на культурні та релігійні практики, сприяючи зближенню або віддаленню різних культурних груп.

6. Зміни в стосунках з сусідніми державами: Повстання могли впливати на дипломатичні відносини між державами, зокрема внаслідок допомоги або підтримки з боку інших країн.

Пам'ятайте, що кожне конкретне повстання мало своє власне контекстуальне значення та наслідки, тому бажано додатково дослідити конкретні події для більш докладної інформації.